Динаміка змін показників ліпідного обміну в органах і тканинах експериментальних тварин за умов адреналінового стресу
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2015.v17.i4.5681Ключові слова:
адреналін, стрес, триацилгліцероли, холестерол, печінка, м'’язи, плазма крові.Анотація
Захворювання населення, особливо в країнах з високим ступенем урбанізації, все частіше пов’язують із впливом різних стресів, включаючи емоційний, який супроводжується викидом адреналіну в кров. Було досліджено вплив адреналіну на вміст триацилгліцеролів (ТАГ) і холестеролу (ХЛ) у плазмі крові, печінці та м’язах щурів лінії Вістар. Встановлено, що при короткотривалому адреналіновому навантаженні (одноразове введення адреналіну із забором матеріалу через 30 хв) рівень ТАГ у плазмі крові знижувався та одночасно підвищувався в печінці. При цьому концентрація ХЛ у плазмі крові знижувалася, проте зростала в печінці та м’язах. Дворазове введення адреналіну з наступним забором матеріалу через 30 хв призводило до зниження концентрації ТАГ у плазмі крові та підвищення її в печінці. За даних умов рівень ХЛ знижувався у плазмі, печінці та м’язах. Через 24 години після дворазового введення адреналіну спостерігали знижений, порівняно з контролем, рівень ТАГ і ХЛ у плазмі крові, тоді як у печінці та м’язах він достовірно не відрізнявся від контролю. Такі зміни показників ліпідного обміну при адреналіновому стресі необхідно враховувати під час оцінювання патологічного процесу в тому чи іншому органі.
Посилання
Panyn, L. E., Maksymov, V. F., & Kolpakov, A. R. (2004). Vlyianye adrenalyna y kortykosterona na zakhvat y raspredelenye aterohennykh y antyaterohennykh lypoproteynov v myokarde. Probl. endokrynol., 4(50), 45–48.
Zahaiko, A. L., Voronina, L. M., & Kaliman, P. A. (2008). Vplyv khronichnoho sotsialnoho stresu na metabolizm lipidiv u zolotystykh siriiskykh khomiachkiv. Ukr. biokhim. zhurn., 4(80), 120–128.
Berehova, T. V., Hryhorova, N. V., & Yeshchenko, Iu. V. (2007). Zminy vmistu tsynku v krovi ta klitynakh riznykh orhaniv pry stresovykh vplyvakh. Fiziol. Zhurn., 6(53), 29–33.
Zapadniuk, Y. P., Zapadniuk, V. Y., & Zakharyia, E. A. (1983). Laboratornye zhyvotnye. Razvedenye, soderzhanye, yspolzovanye v eksperymente. 3 e yzd., pererab. y dop. K. Vyshcha shkola, 383.
Lepiavko, A. A., & Khara, M. R. (2009). Morfometrychnyi analiz stupenia strukturnoho poshkodzhennia miokarda v shchuriv riznoho viku i stati pry dii toksychnoi dozy adrenalinu. Klinich. ta eksperym. patolohiia, 4(8), 29–31.
Mysula, I. R., & Boikiv, A. B. (2008). Morfolohichni zminy sertsevoho miaza shchuriv pry hipoerhichnomu ta hipererhichnomu perebihu adrenalinovoi miokardiopatii v eksperymenti. Zdobutky klinich. i eksperym. medytsyny, 1(8), 47–50.
Mishchenko, I. V. (2002). Reaktsii perekysnoho okyslennia lipidiv i hemostazu u riznykh tkanynakh pry hostromu emotsiino-bolovomu stresi. Fiziol. Zhurn., 6(48), 66–69.
Directive 2010.63.EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes. (2010). The European Parliament and The Council of the European Union. Official Journal of the European Union, 273, 33–79.
Storey, K. B. (2004). Functional metabolism: Regulation and adaptation. Hoboken. New Jersey. Wiley-Liss. Inc., 594.
Räihä, I., Kemppainen, H., & Kaprio, J. (1998). Lifestyle, stress and genes in peptic ulcer disease: a nationwide twin cohort study. Arch. Intern. Medicine, 7(158), 698–704.
Karpe, F., Boquist, S., & Tang R. (2001). Remnant lipoproteins are related to intima-media thickness of the carotid artery independently of LDL cholesterol and plasma triglycerides. J. Lipid. Res., 1(42), 17–21.
Stern, P. H., Furukawa, T., & Brody, T. M. (1965). Rat liver and plasma lipids after carbon tetrachloride administration. J. Lipid Res., 2(6), 278–286.
Suzuki, H., & Mizugashira, M. (1979). Effect of adrenalectomy on liver lipid content of fasted rats. J. Nutr., 8(109), 1413–1418.
Tsirpanlis G. (2005). Inflammation in atherosclerosis and other conditions: a response to danger .Kidney Blood Press. Res., 4(28), 211–217.
Chen, M. H., Lu, J. Y., & Xie, L. (2010). What is the optimal dose of epinephrine during cardiopulmonary resuscitation in a rat model?. Am. J. Emerg. Med., 3(28), 284–290.
