ВИВЧЕННЯ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ ІЗ КВІТІВ ЦИНІЇ ВИТОНЧЕНОЇ

О. І. Качур; Л. С. Фіра; Н. І. Гарліцька

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2025.i4.15923

Автор(и)

О. І. Качур ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ https://orcid.org/0000-0002-8997-4797
Л. С. Фіра ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ https://orcid.org/0009-0001-4122-6415
Н. І. Гарліцька ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ https://orcid.org/0000-0002-8553-7434

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2025.i4.15923

Ключові слова:

гостра токсичність; цинія витончена; густий екстракт.

Анотація

Вступ. Визначення класу токсичності є невід’ємним етапом доклінічного дослідження потенційних лікарських сполук, оскільки дозволяє оцінити їхню безпечність для подальшого застосування. Отримані результати є основою для подальших фармакодинамічних і фармакокінетичних досліджень, а також забезпечують наукове обґрунтування безпечності нового лікарського засобу перед переходом до клінічних випробувань. Мета дослідження – визначити гостру токсичность густого екстракту із квітів цинії витонченої. Методи дослідження. Дослідження гострої токсичності густого екстракту із квітів цинії витонченої проводили на 24 білих безпородних щурах обох статей масою 180–200 г. Тваринам експериментальних груп одноразово внутрішньошлунково вводили екстракт у дозі 5 000 мг/кг, тоді як щурам контрольної групи вводили питну воду в дозі 20 мг/кг. Спостереження за станом тварин тривало протягом 14 діб із фіксацією їхньої поведінки, активності, загального самопочуття та можливих випадків загибелі. Після завершення періоду спостереження тварин виводили з експерименту, проводили макроскопічне дослідження внутрішніх органів і визначали їх масові коефіцієнти. Результати й обговорення. Отримані результати свідчать про відсутність токсичної дії густого екстракту із квітів цинії витонченої в щурів обох статей після одноразового внутрішньошлункового введення в дозі 5 000 мг/кг. Упродовж експерименту не зафіксовано випадків загибелі тварин чи змін у їхній поведінці. Масові коефіцієнти внутрішніх органів самців і самок дослідних груп не мали достовірних відмінностей порівняно з контрольними тваринами. Сукупність отриманих даних дозволяє класифікувати досліджуваний екстракт як речовину практично нешкідливу. Висновки. Отримані результати свідчать, що густий екстракт із квітів цинії витонченої можна віднести до ІV класу токсичності – практично нешкідливих речовин.

Посилання

Essam Hameed Z., Majeed Shareef S., Shareef L. G., Majid Alsaraf K. Gastroprotective effect of Zinnia elegans extracts against ethanol-induced gastric mucosal damage through downregulation of TLR4 and inflammatory cytokines. International Journal of Molecular Sciences. 2022. 23 (11). P. 1260.

Francis P., Navarro V. J. Drug-induced hepatotoxicity. Treasure Island (FL) : StatPearls Publishing, 2023.

Gross D., Tolba R. H. Ethics in animal-based research. European Surgical Research. 2015. 55 (1–2). P. 43–57. DOI: 10.1016/j.sajb.2022.02.024

Mamdouh N., Nabil Samy A., Abdel-Rahman Gomaa A., Zekry Attia E. et al. Flavonoids of Zinnia elegans: chemical profile and in vitro antioxidant and in silico anti-COVID-19 activities. South African Journal of Botany. 2022. 147. P. 576–585.

Peng W., Xie M., Chen G. et al. Anti-inflammatory effects of dicaffeoylquinic acids from Ilex kudingcha on lipopolysaccharide-treated RAW264.7 macrophages and potential mechanisms. Food and Chemical Toxicology. 2019. 126. P. 332–342.

Tulub I., Burda N. Study of phenolic compounds in Zinnia elegans raw materials by HPLC. Annals of Mechnikov Institute. 2022. 2. P. 88–90.

Герасимець І. І., Фіра Л. С., Медвідь І. І. Вивчення умовно терапевтичної дози густого екстракту з грибів майтаке. Colloquium-journal. 2020. 13 (65). P. 33–37.

Доклінічні дослідження лікарських засобів : методичні рекомендації / за ред. О. В. Стефанова. Київ : Авіцена, 2001. 527 с.

Кириченко І. В., Міщенко О. Я. Вивчення гострої токсичності густого екстракту пижми дівочої та його впливу на стан секреторної функції шлунка. Фармакологія та лікарська токсикологія. 2022. 16 (4). P. 273–280.

Коморовський Р. Р., Гладких Ф. В. Медикаментозні ураження печінки – у фокусі нестероїдні протизапальні засоби. Grail of Science. 2023. (31). P. 502–504.

Кушнір І. Е. Медикаментозне ураження печінки: епідеміологія, клінічні прояви, діагностичні критерії та принципи лікування. Здоров’я України. 2020. № 1. С. 10–12.