ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК ТРАВИ ASTRAGALUS DASYANTHUS PALL.

О. П. Хворост; Є. Ю. Зудова

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2023.i3.14137

Автор(и)

О. П. Хворост НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВ
Є. Ю. Зудова НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i3.14137

Ключові слова:

Astragalus dasyanthus Pall., трава, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди

Анотація

Вступ. Рід Астрагал (Astragalus) родини бобових (Fabaceae) є одним із найчисленніших та нараховує 2500–3500 видів. Astragalus dasyanthus Pall. (A. dasyanthus) – багаторічна трав’яниста рослина, рослинною сировиною якої є трава. Хімічний склад сировини досить різноманітний: полісахариди, слизи, органічні кислоти, тритерпенові сапоніни, флавоноїди, мінеральні сполуки. Витяжка з трави – популярний гіпотензивний, седативний, судинорозширювальний, сечогінний, протинабряковий, кровоспинний, протиблювотний засіб. Сировини вітчизняної заготівлі практично не досліджено. Тому актуальним було проведення фармакогностичного вивчення трави A. dasyanthus.

Мета дослідження – визначити компонентний склад гідроксикоричних кислот і флавоноїдів трави A. dasyanthus вітчизняної заготівлі.

Методи дослідження. Серії трави A. dasyanthus заготовляли протягом 2020–2021 рр. із приватних ділянок в Україні. Компонентний склад гідроксикоричних кислот і флавоноїдів визначали методом високоефективної рідинної хроматографії на рiдинному хроматографi “Agilent Technologies 1200”.

Результати й обговорення. Методом високоефективної рідинної хроматографії було вивчено компонентний склад трави A. dasyanthus, який представлений 5 гідроксикоричними кислотами і 8 флавоноїдами. З ідентифікованих гідроксикоричних кислот за кількісним вмістом домінувала хлорогенова кислота ((615,88±1,68) мкг/г), а з флавоноїдів переважали неогесперидин ((1885,06±1,04) мкг/г) і рутин ((1390,15±17,41) мкг/г).

Висновки. За допомогою високоефективної рідинної хроматографії визначено компонентний склад гідроксикоричних кислот і флавоноїдів трави A. dasyanthus, яку заготовлено в Україні. Встановлено, що з гідроксикоричних кислот трави A. dasyanthus домінує хлорогенова кислота ((615,88±1,68) мкг/г), а зі сполук флавоноїдної природи переважають неогесперидин ((1885,06±1,04) мкг/г) і рутин ((1390,15±17,41) мкг/г). Перспективним напрямком подальших досліджень є вивчення компонентного складу фенольних сполук серій трави A. dasyanthus, які заготовлено в різних регіонах України та з рослин різного віку.

Посилання

Amiri, M.S., Joharchi, M.R., Nadaf, M., Nasseh, Y. (2020). Ethnobotanical Knowledge of Astragalus spp.: The World’s Largest Genus of Vascular Plants. Avicenna J. Phytomed., 10, 128-142.

Li, X., Qu, L., Dong, Y., Han, L., Liu, E., Fang, S., Zhang, Y., Wang, T. A (2014). Review of Recent Research Progress on the Astragalus Genus. Molecules, 19, 18850-18880.

Pistelli, LF. (2002). Secondary metabolites of genus Astragalus: Structure and biological activity. Studies in Natural Products Chemistry. 27H, 443-545. doi.org/10.1016/S1572-5995(02)80043-6.

Bratkov, V.M., Shkondrov, A. M., Zdraveva, P.K., Krasteva, I.N. (2016). Flavonoids from the Genus Astragalus: Phytochemistry and Biological Activity. Pharmacogn Rev., 10 (19), 11-32. DOI: 10.4103/0973-7847.176550

Krasteva, I., Bratkov, V., Bucar, F., Kunert, O., Kollroser, M., Kondeva-Burdina, M., Ionkova, I. (2015). Flavoalkaloids and Flavonoids from Astragalus monspessulanus. J. Nat. Prod., 78, 2565-2571.

Gorai, D., Jash, S.K., Roy, R. (2016). Flavonoids from Astragalus Genus. Int. J. Pharm. Sci. Res., 7 (7), 2732-2747. DOI: 10.13040/IJPSR.0975- 8232.7(7).2732-47.

Shkondrov, A., Krasteva, I., Bucar, F., Kunert, O., Kondeva-Burdina, M., Ionkova, I. (2020). A New Tetracyclic Saponin from Astragalus glycyphyllos L. and Its Neuroprotective and HMAO-B Inhibiting Activity. Nat. Prod. Res., 34, 511-517.

Georgieva, A., Popov, G., Shkondrov, A., Toshkova, R., Krasteva, I., Kondeva-Burdina, M., Manov, V. (2021). Antiproliferative and antitumour activity of saponins from Astragalus glycyphyllos on myeloid graffi tumour. J. Ethnopharmacol., 267, 113519.

Ionkova, I., Alfermann, A. (1990). Transformation of Astragalus Species by Agrobacterium Rhizogenes and Their Saponin Production. Planta Med., 56, 634-635.

Ionkova, I., Shkondrov, A., Krasteva, I., Ionkov, T. (2014). Recent Progress in Phytochemistry, Pharmacology and Biotechnology of Astragalus Saponins. Phytochem. Rev., 13, 343-374.

Lysiuk, R., Darmohray, R. (2016). Pharmacology and Ethnomedicine of the Genus Astragalus. International Journal of Pharmacology, Phytochemistry and Ethnomedicine Submitted., 3, 46-53. DOI:10.18052/www.scipress.com/IJPPE.3.

Shen, L., Gwak, S.R., Cui, Z.Y., Joo, J.C., Park, S.J. (2021). Astragalus-Containing Chinese Herbal Medicine Combined With Chemotherapy for Cervical Cancer: A Systematic Review and Meta-Analysis. Front. Pharmacol. 12, 587021.

Xiaoxia, Li, Lu Qu, Yongzhe, Dong, Lifeng, Han, Erwei, Liu, Shiming, Fang, Yi Zhang, Tao Wang. (2014). A Review of Recent Research Progress on the Astragalus Genus. Molecules., 19, 18850-18880. doi: 10.3390/molecules191118850.

Seeram, N.P. (2006). Identification of phenolic compounds in strawberries by liquid chromatography electrosprayionizationmassspectroscopy. Food Chemistry., 97(1), 1-11.

Justesen, U., Knuthsen, P., Leth, T. (1997). Determination of plant polyphenols in Danishfood stuffs by HPLC-UV and LC-MS detection. Cancer Letters., 114 (1-2), 165-167.