ОЦІНКА ФАКТОРІВ РИЗИКУ ПОРУШЕНЬ СНУ В ДІТЕЙ ІЗ ПАРАЛІТИЧНИМИ СИНДРОМАМИ ЗА ДАНИМИ АНКЕТУВАННЯ БАТЬКІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2026.1.16384Ключові слова:
анкетування, порушення сну, діти, паралітичні синдромиАнотація
Мета дослідження – визначити можливі фактори ризику порушення сну в дітей із паралітичними синдромами на основі анкетування їхніх батьків.
Матеріали та методи. Дослідження проводили із залученням 40 дітей із паралітичними синдромами з порушеннями великих моторних функцій III–V рівнів та 40 практично здорових дітей. Проводили анкетування батьків дітей із використанням структурованої анкети, що містила 7 доменів та 98 запитань, спрямованих на визначення факторів ризику порушень сну, і включала дані перинатального анамнезу, соматичного стану, функції верхніх дихальних шляхів, орофаціальних функцій, стоматологічного статусу, гігієни порожнини рота та сімейного анамнезу.
Результати дослідження та їх обговорення. У дітей із паралітичними синдромами достовірно частіше відзначали: порушення сну (парасомнії, фрагментація сну, хропіння) та денні поведінкові прояви. Спостережено мимовільні сечовипускання, які траплялися в 60 разів частіше, прокидання вночі – в 39 разів частіше і в 17 разів частіше були проблеми із засинанням у темну пору доби, ніж у здорових дітей. Крім того, в дітей основної групи визначено фактори ризику порушень сну: проблеми із жуванням мали місце в 65 разів частіше, в 59 разів частіше спостерігали надмірне слиновиділення чи слинотечу, в 36 разів частіше – напруження м’язів губ та підборіддя при ковтанні. Завдяки застосуванню анкетування із поглибленим вивченням можливих факторів ризику порушень дихання та сну нам вдалося детальніше звернути увагу на симптоми, які варто не ігнорувати при педіатричних оглядах таких дітей.
Висновки. Розроблена нами оригінальна анкета дозволила виявити фактори ризику порушень сну в дітей, враховуючи не лише симптоми, а й клінічні, дихальні та поведінкові фактори. Її структура допомагає виявити як прояви порушень сну, так і чинники, що сприяють їх розвитку. Отримані дані підтверджують доцільність використання мультидисциплінарного підходу для раннього виявлення дітей із підвищеним ризиком порушень сну, визначення показань для подальшого обстеження та формування індивідуальних планів лікування.
Посилання
1. McIntyre, S., Goldsmith, S., Webb, A., Ehlinger, V., Hollung, S. J., McConnell, K., ... & Global CP Prevalence Group. (2022). Global prevalence of cerebral palsy: A systematic analysis. Developmental Medicine & Child Neurology, 64(12), 1494–1506. https://doi.org/10.1111/dmcn.15346
2. Burgess, A., Reedman, S., Chatfield, M. D., Ware, R. S., Sakzewski, L., & Boyd, R. N. (2022). Development of gross motor capacity and mobility performance in children with cerebral palsy: A longitudinal study. Developmental Medicine & Child Neurology, 64(5), 578–585. https://doi.org/10.1111/dmcn.15112
3. Burgess, A., Sakzewski, L., Whittingham, K., Wotherspoon, J., Chatfield, M. D., Ware, R. S., & Boyd, R. N. (2023). Development of social functioning in children with cerebral palsy: A longitudinal study. Developmental Medicine & Child Neurology, 65(5), 674–682. https://doi.org/10.1111/dmcn.15439
4. Nunes, M. L., & El Halal, C. D. S. (2026). Sleep disorders in children/adolescents with neurodevelopmental and neurological disorders: What evidence do we have with the use of non-pharmacological interventions? Frontiers in Sleep, 5, 1758539. https://doi.org/10.3389/frsle.2026.1758539
5. Lavoie, V., & Praud, J. P. (2025). Pediatric sleep-disordered breathing year in review 2024. Pediatric Pulmonology, 60(9), e71304. https://doi.org/10.1002/ppul.71304
6. 6. Meltzer, L. J., Williamson, A. A., & Mindell, J. A. (2021). Pediatric sleep health: It matters, and so does how we define it. Sleep Medicine Reviews, 57, 101471. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2021.101471
7. Chervin, R. D., Hedger, K., Dillon, J. E., & Pituch, K. J. (2000). Pediatric sleep questionnaire (PSQ): Validity and reliability of scales for sleep-disordered breathing, snoring, sleepiness, and behavioral problems. Sleep Medicine, 1(1), 21–32. https://doi.org/10.1016/S1389-9457(99)00009-X
8. Spruyt, K., & Gozal, D. (2012). Screening of pediatric sleep-disordered breathing: A proposed unbiased discriminative set of questions using clinical severity scales. Chest, 142(6), 1508–1515. https://doi.org/10.1378/chest.11-3164
9. Masi, A., Mendoza Diaz, A., Tully, L., Azim, S. I., Woolfenden, S., Efron, D., & Eapen, V. (2021). Impact of the COVID-19 pandemic on the well-being of children with neurodevelopmental disabilities and their parents. Journal of Paediatrics and Child Health, 57(5), 631–636. https://doi.org/10.1111/jpc.15285
10. Ciccodicola, E., Liang, A., Kay, R. M., & Wren, T. A. L. (2024). Pediatric Outcomes Data Collection Instrument scores within Gross Motor Function Classification System levels and Functional Mobility Scale ratings in individuals with cerebral palsy. Journal of Pediatric Orthopaedics, 44(6), e542–e548. https://doi.org/10.1097/BPO.0000000000002684
11. Aza, A., Riquelme, I., Gómez-Vela, M., & Badia, M. (2024). Proxy- and self-report evaluation of quality of life in cerebral palsy: Using the Spanish version of the CPQOL for children and adolescents. Research in Developmental Disabilities, 154, 104844. https://doi.org/10.1016/j.ridd.2024.104844
12. Palisano, R., Rosenbaum, P., Walter, S., Russell, D., Wood, E., & Galuppi, B. (1997). Development and reliability of a system to classify gross motor function in children with cerebral palsy. Developmental Medicine & Child Neurology, 39(4), 214–223. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.1997.tb07414.x
13. Rausch, R. A., Miller, C., Hensler, A., Goetting, M. G., & Patel, D. R. (2025). Sleep disturbances and disorders in children and adolescents with cerebral palsy: A narrative review. Journal of Clinical Medicine, 14(21), 7828. https://doi.org/10.3390/jcm14217828
14. Owens, J. A., Spirito, A., & McGuinn, M. (2000). The Children's Sleep Habits Questionnaire (CSHQ): Psychometric properties of a survey instrument for school-aged children. Sleep, 23(8), 1043–1051.
15. Bruni, O., Ottaviano, S., Guidetti, V., Romoli, M., Innocenzi, M., Cortesi, F., & Giannotti, F. (1996). The Sleep Disturbance Scale for Children (SDSC): Construction and validation of an instrument to evaluate sleep disturbances in childhood and adolescence. Journal of Sleep Research, 5(4), 251–261. https://doi.org/10.1111/j.1365-2869.1996.00251.x
16. Tufik, S. B., Pires, G. N., Palombini, L., Andersen, M. L., & Tufik, S. (2022). Prevalence of upper airway resistance syndrome in the São Paulo Epidemiologic Sleep Study. Sleep Medicine, 91, 43–50. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2022.02.004
17. Tan, H. L., & Kaditis, A. G. (2021). Phenotypic variance in pediatric obstructive sleep apnea. Pediatric Pulmonology, 56(6), 1754–1762. https://doi.org/10.1002/ppul.25309
18. Zhang, F., Tian, Z., Shu, Y., Zou, B., Yao, H., Li, S., & Li, Q. (2022). Efficiency of orofacial myofunctional therapy in treating obstructive sleep apnea: A meta-analysis of observational studies. Journal of Oral Rehabilitation, 49(7), 734–745. https://doi.org/10.1111/joor.13325
19. Liu, Y., Zhou, J. R., Xie, S. Q., Yang, X., & Chen, J. L. (2023). The effects of orofacial myofunctional therapy on craniomaxillofacial growth in children with obstructive sleep apnea-hypopnea syndrome: A systematic review. Children, 10(4), 670. https://doi.org/10.3390/children10040670
20. Kaditis, A. G., Alonso Alvarez, M. L., Boudewyns, A., Alexopoulos, E. I., Ersu, R., Joosten, K., ... & Verhulst, S. (2016). Obstructive sleep-disordered breathing in 2- to 18-year-old children: Diagnosis and management. European Respiratory Journal, 47(1), 69–94. https://doi.org/10.1183/13993003.00385-2015
21. Gileles-Hillel, A., Bhattacharjee, R., Gorelik, M., & Narang, I. (2024). Advances in sleep-disordered breathing in children. Clinics in Chest Medicine, 45(3), 651–662. https://doi.org/10.1016/j.ccm.2024.03.004
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Olena Riga, Olha Salenko
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
