ХРОНІЧНИЙ ЕНДОМЕТРИТ, СD 138 ТА ПОВТОРНІ НЕВДАЧІ ІМПЛАНТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.2.15791Ключові слова:
офісна гістероскопія, CD 138, хронічний ендометрит, малі гінекологічні операціїАнотація
Мета дослідження – оцінити кореляцію між візуальними ознаками хронічного ендометриту (ХЕ) при офісній гістероскопії та СD 138 у діагностиці ХЕ.
Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження з 2021 до 2023 р. у Медичному центрі репродуктивного здоров’я «Дамія», Івано-Франківськ, Україна. Офісну гістероскопію виконували як рутинну процедуру на етапі підготовки ендометрія до кріоперенесення ембріона. Проводили фото- та відеофіксацію гістероскопії. Зразки ендометрія зберігали
24 год у нейтральному буферному формаліні, а потім заливали в парафін відповідно до стандартних процедур. Статистичний аналіз проводили з використанням SPSS (Statistical Package for the Social Sciences), версія 22.0 (IBM Corp., Armonk, New York, USA).
Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік пацієнток був (32,5±1,2) року, 94 (47 %) хворих із первинним та 106 (53 %) із вторинним непліддям. За даними гістероскопії, гістологічного та імуногістохімічного аналізу, у 90 пацієнток було діагностовано ХЕ. У 50 пацієнток діагностовано ХЕ з використанням візуальних критеріїв. Цих пацієнток було розподілено на дві групи залежно від тяжкості візуальних ознак: група I (25 пацієнток) із вираженими ознаками та група II (25 пацієнток) із мінімальними або відсутніми ознаками. До групи I ми включили пацієнток із трьома або більше візуальними ознаками ХЕ (вогнищеві або дифузні мікрополіпи із судинною віссю, стромальний набряк, гіперемія з великою кількістю білих плям та кровоносних судин на поверхні – «strawberry sign», а також вогнищева та дифузна гіперемія ендометрія). До групи II ми включили пацієнток лише з такими критеріями, як локальні ізольовані мікрополіпи або ізольована вогнищева гіперемія. У групі жінок із вираженими візуальними ознаками хронічного ендометриту CD 138 був позитивний у 92 % пацієнток, тоді як у ІІ групі при слабких візуальних ознаках хронічного ендометриту CD 138 був негативний у 60 % хворих. Порівняння показників CD 138 між групами пацієнток із вираженими та майже відсутніми ознаками ХЕ демонструє чітку статистично значущу кореляцію (p<0,05) між тяжкістю візуальних ознак хронічного ендометриту та показником CD 138. Інтеграція гістероскопічних знахідок з гістопатологічним та імуногістохімічним аналізом (наприклад, фарбування CD 138) може підвищити діагностичну точність і клінічні результати. Наші результати демонструють статистично значущу кореляцію між тяжкістю гістероскопічних візуальних ознак і CD 138, що свідчить про те, що офісна гістероскопія може слугувати надійним попереднім діагностичним інструментом для ХЕ.
Висновки. Офісна гістероскопія є цінним інструментом для діагностики ХЕ, пропонуючи мінімально інвазивний і економічно ефективний метод оцінки порожнини матки. Наше дослідження демонструє значущу кореляцію (p<0,05) між тяжкістю візуальних ознак, спостережених під час гістероскопії, та CD 138, що підсилює діагностичну цінність гістероскопічних критеріїв для ХЕ. На основі наших результатів наявність трьох із п’яти цих візуальних ознак є достатньою для встановлення гістероскопічного діагнозу ХЕ.
Посилання
1. Bayer-Garner, I. B., Nickell, J. A., & Korourian, S. (2004). Routine syndecan-1 immunohistochemistry aids in the diagnosis of chronic endometritis. Archives of Pathology & Laboratory Medicine, 128(9), 1000–1003. https://doi.org/10.5858/2004-128-1000-RSIHAI
2. Cicinelli, E., De Ziegler, D., Nicoletti, R., Tinelli, R., Saliani, N., Resta, L., ... & Rizzi, D. (2009). Poor reliability of vaginal and endocervical cultures for evaluating microbiology of the endometrial cavity in women with chronic endometritis. Gynecologic and Obstetric Investigation, 68(2), 108–115. https://doi.org/10.1159/000223768
3. Cicinelli, E., Matteo, M., Trojano, G., Mitola, P. C., Tinelli, R., Vitagliano, A., ... & Resta, L. (2018). Chronic endometritis in patients with unexplained infertility: Prevalence and effects of antibiotic treatment on spontaneous conception. American Journal of Reproductive Immunology, 79(1), e12838. https://doi.org/10.1111/aji.12838
4. Cicinelli, E., Vitagliano, A., Kumar, A., Lasmar, R. B., Bettocchi, S., Haimovich, S., ... & Tinelli, R. (2019). Unified diagnostic criteria for chronic endometritis at fluid hysteroscopy: Proposal and reliability evaluation through an international randomized controlled observer study. Fertility and Sterility, 112(1), 162–173. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2019.03.026
5. Hirata, K., Kimura, F., Nakamura, A., Kitazawa, J., Morimune, A., Hanada, T., ... & Murakami, T. (2021). Histological diagnostic criterion for chronic endometritis based on the clinical outcome. BMC Women's Health, 21, 94. https://doi.org/10.1186/s12905-021-01239-y
6. Huang, W., Liu, B., He, Y., Xie, Y., Liang, T., Bi, Y., ... & Zhang, Y. (2020). Variation of diagnostic criteria in women with chronic endometritis and its effect on reproductive outcomes: A systematic review and meta-analysis. American Journal of Reproductive Immunology, 84(2), e13250. https://doi.org/10.1111/aji.13250
7. Johnston-MacAnanny, E. B., Hartnett, J., Engmann, L. L., Nulsen, J. C., Sanders, M. M., & Benadiva, C. A. (2010). Chronic endometritis is a frequent finding in women with recurrent implantation failure after in vitro fertilization. Fertility and Sterility, 93(2), 437–441. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2008.12.131
8. Kamiyama, S., Teruya, Y., Nohara, M., & Kanazawa, K. (2004). Impact of detection of bacterial endotoxin in menstrual effluent on the pregnancy rate in in vitro fertilization and embryo transfer. Fertility and Sterility, 82(3), 788–792. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2004.01.041
9. Kitaya, K., Takeuchi, T., Mizuta, S., Matsubayashi, H., & Ishikawa, T. (2018). Endometritis: New time, new concepts. Fertility and Sterility, 110(3), 344–350. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.04.012
10. McQueen, D. B., Bernardi, L. A., & Stephenson, M. D. (2014). Chronic endometritis in women with recurrent early pregnancy loss and/or fetal demise. Fertility and Sterility, 101(4), 1026–1030. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2013.12.031
11. Park, H. J., Kim, Y. S., Yoon, T. K., & Lee, W. S. (2016). Chronic endometritis and infertility. Clinical and Experimental Reproductive Medicine, 43(4), 185–192. https://doi.org/10.5653/cerm.2016.43.4.185
12. Song, D., Feng, X., Zhang, Q., Xia, E., Xiao, Y., Xie, W., ... & Huang, X. (2018). Prevalence and confounders of chronic endometritis in premenopausal women with abnormal uterine bleeding or reproductive failure. Reproductive BioMedicine Online, 36(1), 78–83. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2017.09.008
13. Tsonis, O., Gkrozou, F., Dimitriou, E., Barmpala, Z., Tsonis, K., Vatopoulou, A., ... & Paschopoulos, M. (2023). Hysteroscopic features suggestive of chronic endometritis: A systematic review. Reproductive BioMedicine Online, 46(1), 124–131. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2022.10.008
14. Vitagliano, A., Noventa, M., Gizzo, S., et al. (2017). Autoimmunity, systemic inflammation, and their correlation with repeated implantation failure and recurrent miscarriage: Is chronic endometritis the missing piece of the jigsaw? American Journal of Reproductive Immunology, 77(1), e12631. https://doi.org/10.1111/aji.12631
15. Vitagliano, A., Saccardi, C., Litta, P. S., & Noventa, M. (2017). Chronic endometritis: Really so relevant in repeated IVF failure? American Journal of Reproductive Immunology, 78(4), e12741. https://doi.org/10.1111/aji.12741
16. Vitagliano, A., Saccardi, C., Noventa, M., Di Spiezio Sardo, A., Saccone, G., Cicinelli, E., ... & Litta, P. S. (2018). Effects of chronic endometritis therapy on in vitro fertilization outcome in women with repeated implantation failure: A systematic review and meta-analysis. Fertility and Sterility, 110(1), 103–112.e1. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.03.017
17. Frattarelli, J. L., McWilliams, G. D., Hill, M. J., Miller, K. A., & Scott, R. T., Jr. (2008). Low-dose aspirin use does not improve in vitro fertilization outcomes in poor responders. Fertility and Sterility, 89(5), 1113–1117. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2007.04.055
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. В. Бойчук, Н. В. Коцабин, О. М. Якимчук, Ю. Б. Якимчук
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
