ОЦІНКА ВИДОВОГО СКЛАДУ МІКРОФЛОРИ ПРОСВІТУ ТОВСТОЇ КИШКИ У ЩУРІВ ПРИ БАГАТОРАЗОВОМУ ІНГАЛЯЦІЙНОМУ ВПЛИВІ НІТРОКСОЛІНУ

G. I. Yaskiv; B. P. Kuzminov; I. L. Platonova; I. A. Ruda

doi:10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9602

Автор(и)

G. I. Yaskiv Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
B. P. Kuzminov Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
I. L. Platonova Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
I. A. Ruda Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9602

Ключові слова:

нітроксолін, інгаляційний вплив, мікробіоценоз товстої кишки

Анотація

Резюме. Важливим у схемі досліджень по гігієнічному обгрунтуванню гігієнічних регламентів допустимого вмісту лікарських засобів у повітрі робочої зони фармацевтичних підприємств є встановлення параметрів токсичності, алергічної, ембріотоксичної, дисбіотичної дії.

Мета. Оцінка видового складу мікрофлори просвіту прямого відділу товстого кишківника у щурів при багаторазовому інгаляційному впливі нітроксоліну.

Матеріали і методи. Дисбіотичну дію нітроксоліну вивчали на щурах, яких упродовж 30 днів піддавали впливу лікарського засобу у концентраціях 5 мг/м³, 15 мг/м³, 45 мг/м³, шляхом інтраназального введення.

Результати та обговорення. Домінантними представниками нормобіоти фекального біотопу є біфідобактерії, лактобактерії, бактерії групи кишкових паличок, зокрема Е. coli, ентерококи, стафілококи, які виявляли у випорожненнях 100,0 % тварин. Частота зустрічності пептострептококів та стрептококів коливалася в межах 33,3 % - 66,7 %, протею – 16,7 % - 50,0 %, грибів роду кандіда – 16,7 % - 33,3 % , плісені – 0% - 16,7 %. При концентраціях нітроксоліну 5 мг/м³, 15 мг/м³, 45 мг/м³ показник частоти зустрічності для домінуючих бактеріальних популяцій: біфідо-, лактобактерій, БГКП, ентерококів і стафілококів залишався незмінним – 100,0 %. Нітроксолін у концентрації 5 мг/м³ не викликав змін в структурі мікробіоти кишківника. Концентрації 15 мг/м³, 45 мг/м³ викликали зростання частоти виявлення умовно-патогенних штамів та зниження пептострептококів і стрептококів. Наприкінці відновного періоду частота зустрічності протею, грибів роду кандіда, плісеневих грибів у фекальному біотопі щурів другої (15 мг/м³) та третьої дослідної групи (45 мг/м³) утримувалися на рівні показників 4 тижня експерименту.

Висновки. Багаторазова інгаляційна дія нітроксоліну у концентрації 15 мг/м³викликає дисбактеріоз товстого кишківника у щурів, при цьому концентрація сполуки 15мг/м³є пороговою для цього ефекту.

Біографії авторів

автор G. I. Yaskiv, афіліація Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

науковий співробітник ЦНДЛ та лабораторії промислової токсикології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
автор B. P. Kuzminov, афіліація Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кузьмінов Борис Павлович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри гігієни та профілактичної токсикології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
автор I. L. Platonova, афіліація Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник ЦНДЛ та лабораторії промислової токсикології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
автор I. A. Ruda, афіліація Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

молодший науковий співробітник ЦНДЛ та лабораторії промислової токсикології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Посилання

Keeney, K.M., Yurist-Doutsch, S., Arrieta, M.C., & Finlay, B.B. (2015). Effects of antibiotics on human microbiota and subsequent disease. Annual Review of Microbiology, 68, 217-235.

Walter, J., & Ley, R. (2011). The human gut microbiome: Ecology and recent evolutionary changes. Annual Review of Microbiology, 65, 411-429.

(2005). Obhruntuvannia hranychno dopustymykh kontsentratsii likarskykh zasobiv u povitri robochoi zony i v atmosfernomu povitri naselenykh mists. Metod. Vkazivky [Justification of the maximum permissible concentrations of drugs in the air of the working zone and in the atmospheric air of the inhabited places. Method. recommendations]. Kyiv: MOZ Ukrainy [in Ukrainian].

Kuzminov, B.P., Zazuliak, T.S., Yaskiv, H.I., & Turkina, V.A. (2016). Obhruntuvannia oriientovno bezpechnoho rivnia vplyvu nitroksolinu u povitri robochoi zony vyrobnychykh prymishchen [Justification of the roughly safe level of nitroxolin exposure in the air of the working area of industrial premises]. Suchasni problemy toksykolohii, kharchovoi ta khimichnoi bezpeky – Modern Problems of Toxicology, Food and Chemical Safety, 3 (75), 39-42 [in Ukrainian].

(2012). Poriadok provedennia naukovymy ustanovamy doslidiv, eksperymentiv na tvarynakh [The order of the scientific institutions to conduct experiments, experiments on animals]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. Ofits. Vyd. – Official Journal of Ukraine. Official Publication, 24, 82 [in Ukrainian].

(2010). Hotuvannia rozchyniv reaktyviv, farb, indykatoriv i pozhyvnykh seredovyshch, yaki zastosovuiut u mikrobiolohichnomu analizuvanni: DSTU 5093:2008 [Preparation of solutions of reagents, paints, indicators and nutrient media used in microbiological analysis: DSTU 5093:2008]. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy [in Ukrainian].

Hoult, Dzh., Krig, N., Snit, P., Steyli, Dzh., & Uillyams, S. (1997). Opredelitel bakteriy Berdzhi: v 2-h tomah. T.1. Per. s angl. [Determinant of bacteria Berdzhi: in 2 volumes. V.1. Transl. from English]. Moscow: Mir [in Russian].