КІЛЬКІСНА МОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕМОДЕЛЮВАННЯ М’ЯЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНЬОЇ КИШКИ ПРИ ВИДАЛЕННІ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ

Автор(и)

  • A. H. Shulgai ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • L. V. Tatarchuk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
  • M. S. Hnatjuk ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9598

Ключові слова:

резекція печінки, порожня кишка, м’язова оболонка, ремоделювання

Анотація

Видалення великих об'ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезек­ційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печін­кової вени, ураження їх структур, морфологічних змін м’язової оболонки, які при ушкоженнях порожньої кишки у названих патологічних умовах досліджені недостатньо.

Мета – морфометричними методами вивчити особливості ремоделювання м’язової оболонки порожньої кишки при видаленні різних об’ємів паренхіми печінки.

Матеріал і методи. Комплексом морфологічних методів досліджена порожня кишка 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 3-и групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3-я – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназія щурів здійснювалася кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Із по­рожньої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки, діаметри гладких міоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, стромально-міоцитарні відношення, відносні об’єми пошкоджених міоцитів. Кількісні показники обробляли статистично.

Результати. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфомет­ричні показники змінювалися незначно. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезек­ційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно (р<0,05) зменшилася на 4,1 %, діаметр міоцитів – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 35,4 %, cтромально-міоцитарні відношення – на 14,3 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 14,4 рази. Кількісні морфологічні показники структур поздовжнього шару м’язової оболонки порожньої кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки змінювалися аналогічно, але ступінь їх вираження був меншим, порівняно із структурами колового шару. Так, діаметр міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 1,6 %, діаметр ядер зріс на 4,6 % (р<0,01), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 15,2 % (р<0,001), стромально-міоцитарні відношення – на 14,1 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 8,1 раза.

Висновки. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезеційної портальної гіпер­тензії та вираженого ремоделювання структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, яке характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міо­цитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа.

Біографії авторів

  • автор A. H. Shulgai, афіліація ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

    проректор з науково-педагогічної роботи

  • автор L. V. Tatarchuk, афіліація ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

    асистент кафедри нормальної фізіології

  • автор M. S. Hnatjuk, афіліація ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»

    Кафедра оперативної хірургії з топографічною анатомією

Посилання

Avtadnilov, G.G. (2002). Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii [Basis of quantitative pathological anatomy]. Moscow: Meditsyna [in Russian].

Vishnevskiy, V.A., Yefanov, M.G., & Kazakov, I.V. (2012). Segmentarnyye rezektsyi, otdalennyye rezultaty pri zlokachestvennykh opukholyakh pechieni [Segmentar resections, long-term results in malignant liver tumors]. Ukr. Zhurnal Khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 1 (16), 5-15 [in Russian].

Hnatiuk, M.S., Tatarchuk, L.V., & Yasinovskyi, O.B. (2016). Morfometrychna otsinka osoblyvostei remodeliu­vania struk­tur dvanadtsiatypaloi kyshky pry resektsii riz­nykh obiemiv pechinky [Morphometric evaluation of the features of remodeling of duodenal structures during resection of different volumes of the liver]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia “Medytsyna” – Scientific Journal of Uzhhorod University. Series "Medicine", 1 (49), 3-5 [in Ukrainian].

(2003). Zahalni etychni pryntsypy eksperymentiv na tvarynakh [General ethical principles of experiments on animals]. Endokrynolohiia – Endocrinology, 8, 1, 142-145 [in Ukrainian].

Lapach, S.N., Gubenko, A.V. Babich, P.N. (2001). Statistichieskiye metody v mediko-biologicheskikh issledova­niyakh Excell [Statistical methods in medicobiological investigations Excell]. Kyiv: Morion [in Ukrainian].

Makarov, M.A., Avdyeyev, S.G., Chuchalin, A.G. (2012). Rol disfunktsyi endoteliya i regidnosti arteriy v pato­geneze khronicheskoy obstruktivnoy bolezni legkikh [Role of endothelial cell disfunction in medical and biolo­gical investigation]. Terapevticheskiy arkhiv – Theraputical Archive, 3, 74-80 [in Russian].

Mosiichuk, L.N., & Zak, M.Yu. (2010). Khronichnyi hastryt [Chronic gastritis]. Novosti meditsyny i farmatsyi – News of Medicine and Pharmacy, 21 (349), 12-15 [in Ukrainian].

Sarkisov, D.S. (1998). Strukturnyye osnovy adaptatsyi i kompensatsyi narushennykh funktsyy [Structural basis adaptation and compensation damage function]. Moscow: Meditsina [in Russian].

Sorochinnikov, A.G., & Dorosevich, A.Ye. (2007). Gistologicheskaya i mikroskopicheskaya tekhnika [Histolo­gical and microscopic equipments]. Moscow: Meditsyna [in Russian].

Fedorov, V.D., Vishnevskiy, V.A., & Nazarenko, N.A. (2007). Osnovnye oslozhneniya obshyrnykh rezektsyy pe­cheni i puti ikh preduprezhdeniya [The main complications of extensive liver resections and ways to prevent them]. Byull. Sibirskoy meditsyny – Bulletin of Siberian Medicine, 4, 16-24 [in Russian].

Khukhlina, O.S., Dudka, T.V., & Shumko, H.I. (2018). Bronkhialna astma ta khronichnyi kholetsystyt: оsoblyvosti klitynnoho perebihu, mekhanizm vzaiemoobtiazhennia, shliakhy patohennoi korektsii [Bronchial asthma and chronic cholecystitis: features of the cellular flow, mechanisms of mutual burden, pathogenic correction]. Chernivtsi: BDMU [in Ukrainian].

Shulhai, A.H., Tatarchuk, L.V., & Hnatiuk, M.S. (2017). Osoblyvosti remodeliuvania sudyn hemomikro­tsyrkulatornoho rusla klubovoi kyshky pry resektsii riznykh obiemiv pechinky [Remodeling peculiarities of ileum he­mo­microcirculatory bed vessels at resection of different liver size]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Scientific Journal of Investigation, 4, 145–149 [in Ukrainian].

Nanashima, A., Sumida, Y., & Abo, T. (2008). A modified grading system for post-hepatectomy metastatic liver сancer originating form colorectal carcinoma. J. Surg. Oncol., 98, 363-370.

Завантаження

Опубліковано

2018-11-23

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження

Як цитувати

КІЛЬКІСНА МОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕМОДЕЛЮВАННЯ М’ЯЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНЬОЇ КИШКИ ПРИ ВИДАЛЕННІ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ. (2018). Здобутки клінічної і експериментальної медицини, 4, 143-148. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9598