ОПТИМІЗАЦІЯ ВІДНОВНОГО ЛІКУВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ІЗ УРАЖЕННЯМ НИЖНІХ КІНЦІВОК ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ ПРИ ПОЛІТРАВМІ ШЛЯХОМ ТЕЛЕРЕАБІЛІТАЦІЇ: КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2026.v.i2.16409Ключові слова:
політравма, нижня кінцівка, цукровий діабет, телереабілітація, LEFS, дистанційний моніторинг, реабілітаціяАнотація
РЕЗЮМЕ. Політравма з ураженням нижніх кінцівок є однією з провідних причин тривалої втрати працездатності та інвалідизації. Особливо складним є перебіг травматичної хвороби у пацієнтів із цукровим діабетом, що асоціюється з порушенням мікроциркуляції, сповільненим загоєнням тканин, підвищеним ризиком інфекційних ускладнень та погіршенням функціональних результатів лікування. У сучасних умовах телереабілітація розглядається як перспективний напрямок оптимізації післятравматичного відновлення.
Мета роботи – дослідити ефективність телемедичної моделі для реабілітації постраждалих з цукровим діабетом після травм нижніх кінцівок.
Матеріал і методи. Проведено аналіз результатів лікування 96 пацієнтів із травмами нижніх кінцівок на тлі політравми та цукрового діабету. Ретроспективну групу склали 74 пацієнти, які проходили традиційну реабілітацію, основну – 22 пацієнти, у яких додатково застосовували телереабілітаційну модель із використанням портативного пристрою для дистанційного моніторингу функціонального стану кінцівки. Ефективність реабілітації оцінювали за допомогою Lower Extremity Functional Scale. Додатково аналізували середню тривалість щоденних вправ, кількість візитів до медичного закладу та загальний час роботи фахівця з реабілітації з одним пацієнтом протягом трьох тижнів.
Результати. У ретроспективній групі було 54 (72,97 %) чоловіки та 20 (27,03 %) жінок, в основній – 16 (72,73 %) чоловіків та 6 (27,27 %) жінок. Через 21 день реабілітації в основній групі спостерігалася більша частка пацієнтів із відмінними функціональними результатами за шкалою LEFS – 13,64 % проти 9,46 % у ретроспективній групі. Середній час виконання вправ на добу був більшим у групі телереабілітації – (41±3) хв проти (29±7) хв у групі традиційної реабілітації (p<0,005). Водночас кількість візитів до медичного закладу зменшилася з (12±3) до (4±2) (p<0,005), а загальний час роботи фахівця з реабілітації на одного пацієнта – з (253±18) хв до (112±11) хв (p<0,005). Запропонована модель забезпечувала дистанційний контроль виконання вправ, індивідуалізацію навантаження та підвищення прихильності пацієнтів до лікування.
Висновки. Інтеграція телереабілітації у комплексне лікування пацієнтів із політравмою, ураженням нижніх кінцівок та цукровим діабетом сприяє покращенню клініко-функціональних результатів, зменшенню потреби в очних консультаціях та оптимізації використання медичних ресурсів. Телемедичні технології можуть розглядатися як ефективний компонент безперервного відновного лікування та перспективний напрямок розвитку сучасної реабілітації.
Посилання
Kostyuk VP, Tsvyakh AI. Politravma: prychyny ta reabilitatsiya na piznikh stadiyakh travmatychnoyi khvoroby [Polytrauma: causes and rehabilitation in the late stages of traumatic disease]. Shpyt. Khirurhiya. Zhurn. im. L. Ya. Kovalchuka. 2023;1:63-68. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.1.13814. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.1.13814
Tebby J, Lecky F, Edwards A, Jenks T, Bouamra O, Dimitriou R, & Giannoudis PV. Outcomes of polytrauma patients with diabetes mellitus. BMC medicine. 2014; 12:111. DOI: 10.1186/1741-7015-12-111. DOI: https://doi.org/10.1186/1741-7015-12-111
Tebby J, Giannoudis VP, Wakefield SM, Lecky F, Bouamra O, & Giannoudis PV. Do Patients with Diabetes Mellitus and Polytrauma Continue to Have Worse Outcomes? Journal of clinical medicine. 2023;12(10):3423. DOI: 10.3390/jcm12103423. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12103423
Kocuvan S, Brilej D, Stropnik D, Lefering R, & Komadina R. Evaluation of major trauma in elderly patients – a single trauma center analysis. Wiener klinische Wochenschrift. 2016;128(Suppl 7):535–542. DOI: 10.1007/s00508-016-1140-4. DOI: https://doi.org/10.1007/s00508-016-1140-4
Wong TH, Nadkarni NV, Nguyen HV, Lim GH, Matchar DB, Seow DCC, King NKK, & Ong MEH. One-year and three-year mortality prediction in adult major blunt trauma survivors: a National Retrospective Cohort Analysis. Scandinavian journal of trauma, resuscitation and emergency medicine. 2018;26(1):28. DOI: 10.1186/s13049-018-0497-y DOI: https://doi.org/10.1186/s13049-018-0497-y
Farr JN, Khosla S. Determinants of bone strength and quality in diabetes mellitus in humans. Bone. 2016;82:28–34. DOI: 10.1016/j.bone.2015.07.027. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bone.2015.07.027
Liou DZ, Singer MB, Barmparas G, Harada MY, Mirocha J, Bukur M, Salim A, & Ley EJ. Insulin-dependent diabetes and serious trauma. European journal of trauma and emergency surgery : official publication of the European Trauma Society. 2016;42(4):491–496. DOI: 10.1007/ s00068-015-0561-5. DOI: https://doi.org/10.1007/s00068-015-0561-5
Webb ML, Golinvaux NS, Ibe IK, Bovonratwet P, Ellman MS, & Grauer JN. Comparison of Perioperative Adverse Event Rates After Total Knee Arthroplasty in Patients With Diabetes: Insulin Dependence Makes a Difference. The Journal of arthroplasty. 2017;32(10):2947–2951. DOI: 10.1016/j.arth.2017.04.032. DOI: https://doi.org/10.1016/j.arth.2017.04.032
Cottrell MA, Galea OA, O’Leary SP, Hill AJ, Russell TG. Real-time telerehabilitation for the treatment of musculoskeletal conditions is effective and comparable to standard practice: a systematic review and meta-analysis. Clin Rehabil. 2017;31(5):625-638. DOI: 10.1177/ 0269215516645148. DOI: https://doi.org/10.1177/0269215516645148
Lee AY, Wong AK, Hung TT, Yan J, Yang S. Nurse-led Telehealth Intervention for Rehabilitation (Telerehabilitation) Among Community-Dwelling Patients With Chronic Diseases: Systematic Review and Meta-analysis. J Med Internet Res. 2022;24(11):e40364. DOI: 10.2196/40364. DOI: https://doi.org/10.2196/40364
Seron P, Oliveros MJ, Gutierrez-Arias R, Fuentes-Aspe R, Torres-Castro RC, Merino-Osorio C, Nahuelhual P, Inostroza J, Jalil Y, Solano R, Marzuca-Nassr GN, Aguilera-Eguía R, Lavados-Romo P, Soto-Rodríguez FJ, Sabelle C, Villarroel-Silva G, Gomolán P, Huaiquilaf S, Sanchez P. Effectiveness of Telerehabilitation in Physical Therapy: A Rapid Overview. Phys Ther. 2021; 101(6):pzab053. DOI: 10.1093/ptj/pzab053. DOI: https://doi.org/10.1093/ptj/pzab053
Tsvyakh AI, Hospodarskyy AY, Marchenkova NO, Kopytchak IR, Kostjuk VP, Lymar YA, Gdanskyi SM. Telerehabilitation of the knee joints of patients with polytrauma. Wiad Lek. 2021;74(1):48-51. DOI: 10.36740/wlek202101109. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202101109
Jirasakulsuk N, Saengpromma P, Khruakhorn S. The Real-time Telerehabilitation in Elderly People with Musculoskeletal Conditions: a Systematic Review and Meta-analysis. JMIR Rehabil Assist Technol. 2022; 9(3):e36028. DOI: 10.2196/36028. DOI: https://doi.org/10.2196/36028
Tsvyakh AI, Hospodarskyy AJ. Telerehabilitation of Patients with Injuries of the Lower Extremities. Telemed E Health. 2017;23(12):1011-1015. DOI:10.1089/tmj.2016.0267. DOI: https://doi.org/10.1089/tmj.2016.0267
