АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ БРИГАД ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Анотація

РЕЗЮМЕ. Екстрена медична допомога є ключовою складовою системи охорони здоров’я, ефективність якої визначається організаційними, кадровими та нормативними чинниками, а також професійною підготовкою персоналу різних типів бригад. Диференційний підхід до діяльності фельдшерських, лікарських бригад і бригад парамедиків з урахуванням терміновості викликів, територіальних і демографічних особливостей, істотно впливає на якість і результати надання допомоги.

Мета – порівняльний аналіз роботи різних типів (лікарських, фельдшерських та парамедичних) бригад екстреної медичної допомоги на базі Галицької станції екстреної медичної допомоги в січні 2025 року.

Матеріал і методи. Матеріалами дослідження були організаційно-структурні дані служби екстреної медичної допомоги, інформація про зону обслуговування, кількість та типи бригад екстреної медичної допомоги, а також територіальні особливості обслуговуваної місцевості. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових, статистичних та медико-організаційних методів: методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення для оцінки показників діяльності персоналу бригад екстреної медичної допомоги.

Результати. Екстрена медична допомога в зоні обслуговування Галицької станції характеризується домінуванням викликів із серцево-судинними захворюваннями та підозрою на гостре порушення мозкового кровообігу, що свідчить про високий рівень серцево-судинних проблем серед населення та потребу у своєчасному контролі хронічних станів і впровадженні чітких маршрутів «інсультної допомоги». Значну частку також становлять травми, захворювання органів травлення й алкогольні інтоксикації, зумовлені соціально-поведінковими чинниками, при домінуванні викликів із сільської місцевості та серед осіб похилого віку, що ускладнює логістику та потребує адаптації ресурсів. Установлено, що лікарські й фельдшерські бригади переважно залучаються до критичних випадків, тоді як парамедичні забезпечують доступність допомоги у менш ургентних і віддалених ситуаціях, що підтверджує доцільність диференційної організації роботи служби екстреної медичної допомоги.

Висновки. Результати дослідження засвідчують високий тягар хронічної серцево-судинної патології серед населення. Значна частка звернень із сільської місцевості та серед осіб похилого віку зумовлює потребу в адаптації логістики й ресурсного забезпечення екстреної медичної допомоги. Диференційний розподіл функцій між типами бригад підтверджує доцільність спеціалізації для підвищення ефективності реагування та безпеки пацієнтів.