ПСИХОПАТОЛОГІЧНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ З УРАХУВАННЯМ ФАКТОРА МІГРАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9561Ключові слова:
міграціяАнотація
Сучасна політична та економічна ситуація в Україні обумовлює те, що явища еміграції та рееміграції входять до числа найактуальніших державних та суспільних проблемних питань. Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, станом на 2011 рік кількість українських емігрантів складала близько 6,5 млн осіб (14,4 % постійного населення).
Мета дослідження – вивчення синдромологічних особливостей депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів.
Матеріал і методи. Клінічно обстежено 98 емігрантів, 95 реемігрантів та 98 не емігрантів, хворих на депресивні розлади психогенного, ендогенного та органічного характеру.
Результати. Виявлена більша ураженість реемігрантів типовими афективними синдромами – вітальної та апатичної депресії, а емігрантів – атиповими афективними синдромами, зокрема, тривожно-депресивними та ажитації, що можна пояснити впливом об’єктивних соціально-психологічних факторів, а також інтрапсихічною трансформацією актуальних стресогенних подразників, пов’язаних з еміграцією та рееміграцією.
Висновки. 1. Фактор еміграції та рееміграції впливає на психоемоційну сферу емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади різного ґенезу, про що свідчать особливості виявленої нами в процесі дослідження психопатологічної симптоматики. 2. Пацієнти з психогенними депресивними розладами найбільше піддаються впливу фактора еміграції, порівняно з пацієнтами із ендогенними та органічними депресіями. 3. Контингент емігрантів та реемігрантів відрізняється значуще більш вираженими ознаками соматизації, обсесивно-компульсивних розладів і тривожності, дещо вищими компонентами ворожості та фобічної тривожності. 4. Найбільш вираженими показниками, що характеризують депресивні та астенічні тенденції у реемігрантів, були ознаки депресії та міжособистісної сенситивності, а також індекс виразності дистресу. На наш погляд, причинами цих відмінностей є вплив об’єктивного фактора фрустрації у групі реемігрантів та тривожних побоювань щодо можливості продовження роботи за кордоном у зв'язку із психічним захворюванням – у емігрантів.
Посилання
(2011). Mihratsiia v Ukraini: fakty i tsyfry. Mizhnarodna orhanizatsiia z mihratsii [Migration in Ukraine: Facts and figures. International Organization for Migration]. Kyiv: Predstavnytstvo MOM v Ukraini [in Ukrainian].
Selten, J.P. (2001). Incidence of psychotic disorders in immigrant groups to the Netherlands. British Journal of Psychiatry, 178, 367-372.
Gavin, B.E. (2001). The mental health of migrants. Irish Medical Journal, 94, 229-230.
Lauber, C., Lay, B., & Rossler, W. (2006). Patterns of psychiatric inpatient care in migrants: Results from Switzerland. Swiss Medical Weekly, 135, 50-56.
Ivanova, M.V. (2007). Psikhicheskoye zdorovye migrantov (klinicheskiy, sotsialno-psikhologicheskiy i reabilitatsionnyy aspekty) [Mental health of migrants (clinical, social-psychological, rehabilitation aspects]. Candidate’s thesis.Tomsk [in Russian].
Kolyanov, V.B., Borak, V.P., Barnash, N.V., & Myhaylenko, L.V. (2009). Nekotoryye osobennosti psikhologicheskoy adaptatsii migrantov [Certain particularities of psychological adaptation of migrants]. Retrieved from: http://migrocenter.ru/publ/konfer/kavkaz/m_kavkaz030.php.
Kirilenko, Ya., & Chumanska, E. (2011). Interdistsiplinarnye aspekty migratsii [Interdisciplinary aspects of migration]. Arkhiv Natsionalnoi biblioteky im. V. Vernadskoho – V. Vernadskyi Archive National Library, 2 (55), 52-53. Retrieved from: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/Tzhp/2011_2/pdf/52-53.pdf [in Russian].