ФАКТОРИ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ ТА ПРОЯВИ ПЕРСИСТУЮЧОГО СИCТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ З КОМОРБІДНІСТЮ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ТА АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9346Ключові слова:
ХОЗЛ, артеріальна гіпертензія, системне запалення, високочутливий С-реактивний білок, фактори серцево-судинного ризику, тромбоцитарна активність.Анотація
Підвищення рівня персистуючого системного запалення, одним з важливих біомаркерів якого є С-реактивний білок (СРБ), є фактором, що сприяє виникненню серйозних серцево-судинних подій як у хворих із серцево-судинною патологією, так і з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).
Мета – оцінити рівень сироваткового ультрачутливого С-реактивного білка (hsCPБ) та його зв’язок із факторами серцево-судинного ризику, активністю тромбоцитів у хворих з коморбідністю хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та артеріальної гіпертензії (АГ).
Матеріал і методи. У дослідження увійшли 84 пацієнти в стабільному стані, І гр. склали 44 хворих на ХОЗЛ у поєднанні з АГ І–ІІ стадії, ІІ гр. – 40 хворих з АГ І–ІІ стадії. Проведені оцінка клініко-анамнестичних даних, визначення офісного артеріального тиску (АТ), індексу маси тіла (ІМТ), статусу куріння та ступеня нікотинової залежності (Fagerstrom Test for Nicotine Dependence – FTND); високочутливе визначення концентрації сироваткового hsСРБ (ІФА), ліпідного профілю, ступеня адгезії, індукованої агрегації тромбоцитів (Тр) та фібриногену (ФГ), в І гр. – оцінка задишки за mMRS, частоти загострень протягом року, спірографія.
Результати. Рівень hsСРБ в І гр. був незалежний від віку, ІМТ, статусу куріння, ліпідного профілю, але мав зв'язок із збільшенням бронхообструкції та рівнем mMRS (р<0,05). При ІМТ ≤ 25 кг/м2 в І гр. був вище, ніж в ІІ гр. (р=0,007). В ІІ гр. hsСРБ вище при ІМТ>25кг/м2, ніж при ІМТ ≤ 25 кг/м2 (0,008), у курців (0,016) був пов'язаний із дисліпідемією (p <0,05). Індукована колагеном, тромбіном агрегація (Агр) в І гр. мала зворотний зв’язок, в ІІ гр. індукована колагеном Агр – прямий кореляційний зв’язок із hsСРБ (p<0,05), але загальна адгезивна та індукована Агр активність Тр в І гр. була вище, ніж в ІІ гр. У І гр. рівень фібриногену мав прямий кореляційний зв’язок із hsСРБ та зворотний – з ОФВ1.
Висновки. Підвищення рівня hsСРБ та ФГ у стабільних пацієнтів із ХОЗЛ, поєднаним з АГ, пов’язано із респіраторними порушеннями, при АГ – із збільшенням ІМТ, дисліпідемією, залежністю від куріння. Загальний протромботичий потенціал у хворих І гр. був вищим, ніж у ІІ гр., особливо при курінні, що обумовлено підвищенням адгезивно-агрегаційної активності Тр, а також зростанням фібриногенемії із збільшенням рівня hsСРБ.
Посилання
Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) The Global Strategy for tre Diagnosis, Management, and Prevention of Chronic Obstructive Pulmonary Disease (2018 report). Retrieved from: http://www.goldcopd.org
Chen, W., Thomas, J., Sadatsafavi, S., & FitzGerald, J.M. (2015). Risk of cardiovascular comorbidity in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a systematic review and meta-analysis. Lancet Respir. Med., 3 (8), 631-639.
Dercamer, M., & Yanssen, W. (2013). Chronic obstructive pulmonary diseases and comorbidities. Lancet Respir. Med., 1, 73-78.
Maclay, J.M., & MacNee, W. (2013). Assessment of cardiovascular comorbidity. Eur. Respir. Monogr., 59, 28-49.
Gimbrone, M., & García-Cardeña, G. (2016). Endothelial cell dysfunction and the pathobiology of atherosclerosis. Circulation Research, 118, 620-636.
Varga-Szabo, D., Pleines, I., & Nieswandt B. (2008). Cell adhesion mechanisms in pletelets. Arteriosclerosis, Thrombosis and Vascular Biology, 28, 403-412.
Ostrovskyi, M.M., & Herych, P.R. Do pytannia polimorbidnosti i komorbidnosti u patsiientiv iz KhOZL [On the issue of polymorbidity and comorbidity in patients with COPD]. Ukr. pulmonol. zhurn. – Ukrainian Pulmonological Journal, 4, 19-24. Ukrainian.
Barnes, P.J. (2016). COPD: inflammatory mechanisms and systemic consequences. J. Allergy Clin. Immunol., 138 (1), 16-27.
Dahi, M., Vestbo, J., & Lange, P. (2013). C-reactive protein as a predictor of prognosis in chronic obstructive pulmonary disease. Am. J. Respir. Crit. Care Med., 175, 250-255.
Yousuf Omair, Mohanty, B.D., & Martin, S.S. (2013). High-sensitivity C-reactive protein and cardiovascular disease. JACC, 62 (5), 397-408.
Rodionova, V.V. (2006). Aktualnost problem khronichnykh obstruktivnykh zabolevaniy v structure profzabolevaniy. Kriterii i ekspertizy trudosposobnosti [Actuality of the problem of chronic obstructive pulmonary diseases in the structure of occupational diseases. Criteria for diagnosis and examination of work capacity]. Ukr. terapevt. zhurn. – Ukrainian Therapeutical Journal, 1, 105-112 [in Russian].
