МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ЩУРІВ В УМОВАХ ЗМОДЕЛЬОВАНОЇ ПІСЛЯРЕЗЕКЦІЙНОЇ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

Анотація

РЕЗЮМЕ. Щитоподібна залоза – орган із інтенсивним кровопостачанням та високим метаболізмом, тому різні порушення кровотоку призводять до структурно-функціональних змін цього органа. На сьогодні структурно-функціональна перебудова щитоподібної залози при гіпертензії у системі печінкової ворітної вени детально не вивчена.

Мета – морфометрично вивчити особливості морфологічної перебудови структур щитоподібної залози щурів при експериментальній післяопераційній портальній гіпертензії.

Матеріал і методи. Морфологічно досліджена щитоподібна залоза трьох груп статевозрілих білих щурів-самців лінії Вістар: перша група – 15 контрольних тварин, друга – 32 щури з післяопераційною портальною гіпертензією, третя група – 15 тварин із післярезекційною портальною гіпертензією, ускладненою поліорганною недостатністю. Післярезекційну портальну гіпертензію моделювали шляхом видалення лівої та правої бічних часток печінки. Через місяць від початку досліду виконували евтаназію щурів, виділяли щитоподібну залозу, на мікропрепаратах якої визначали площу тироцита, його ядра, ядерно-цитоплазматичний індекс, обсяг паренхіми, строми, стромально-паренхіматозні відношення, обсяг пошкоджених тироцитів. Цифрові дані обробляли статистично.

Результати. Встановлено, що площа тироцита щитоподібної залози в умовах післярезекційної портальної гіпертензії статистично достовірно зменшилася (р<0,01) на 5,9 %, а при розвитку поліорганної недостатності – на 9,8 %, площа ядер відповідно – на 9,25 % та 17,8 % (р<0,001), ядерно-цитоплазматичний індекс також – на 7,36 % та 12,57 % (р<0,001). В умовах післярезекційної портальної гіпертензії стромально-паренхіматозні відношення в щитоподібній залозі зросли на 35,6 %, при поліорганній недостатності – на 82,2 %, а обсяг пошкоджених тироцитів, відповідно, – у 7,16 раза та у 14 разів (р<0,001).

Висновки. Виявлено, що тривала післяопераційна портальна гіпертензія призводила до зменшення розмірів тироцитів, їх ядер, змін ядерно-цитоплазматичних відношень, зростання стромально-паренхіматозних відношень, обсягів пошкоджених тироцитів, порушення структурного тканинного та клітинного гомеостазів. Установлені структурні зміни досліджуваного органа домінували при поєднанні післяопераційної портальної гіпертензії та поліорганної недостатності.