ІНТРАСИНДРОМАЛЬНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ЕНДОГЕННИХ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ В АСПЕКТІ КЛІНІЧНОГО ПАТОМОРФОЗУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9792Ключові слова:
ендогенні депресивні розлади, патоморфоз, клінічна феноменологіяАнотація
Проблема феноменологічного патоморфозу депресивних розладів є однією з актуальних проблем сучасної клінічної психіатрії.
Мета дослідження – вивчити особливості клінічного патоморфозу депресивних розладів ендогенного генезу в порівняльному аспекті.
Матеріали і методи. Вивчено медичну документацію 236 пацієнтів із ендогенними депресивними розладами, які зверталися за медичною допомогою у 1971–1995 рр., і клінічно обстежено 189 осіб із депресивними розладами ендогенного генезу, що зверталися за медичною допомогою у 2015–2018 рр.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що клінічний патоморфоз депресивних розладів на сучасному етапі характеризується збільшенням поширеності астенічної симптоматики (79,9 % проти 67,4 %, р<0,01), нездатності концентруватися і приймати рішення (71,4 % проти 61,0 %, р<0,05), тривожної симптоматики (81,0 % проти 73,7 %, р<0,05), песимізму (80,4 % проти 79,2 %, р<0,05), суїцидальних думок (70,4 % проти 60,2 %, р<0,05), гастроінтестинальної симптоматики (60,3 % проти 51,7 %, р<0,05), інсомнічних проявів (93,1 % проти 81,8 %, р<0,01), зменшенням проявів ангедонії (76,2 % проти 84,3 %, р<0,05) і заниженої самооцінки (80,5 % проти 73,0 %, р<0,05). Виявлено, що інтрасиндромологічна структура депресивних розладів на сучасному етапі характеризується зменшенням поширеності вітальної депресії (з 56,8 % до 42,9 %, р<0,05) та анестетичної депресії (з 25,8 % до 18,0 %, р<0,05) при збільшенні поширеності апатичних депресій (24,3 % проти 17,4 %, р<0,05), наявністю тривожно-фобічних та іпохондричних включень (56,1 % проти 47,5 %, р<0,05), інсомнічних порушень у вигляді пресомнічних, інтрасомнічних, постсомнічних проявів із переважанням останніх (93,1 % проти 81,8 %, р<0,01), вегето-соматичних розладів та соматизованих проявів у вигляді гетерогенних поліморфних сенестопатій (77,8 % проти 68,2 %, р<0,05), сенесто-алгічного синдрому (11,6 % проти 6,4 %, р<0,05), а також астенічної депресії (79,9 % проти 66,9 %, р<0,01), ажитованої депресії (38,6 % проти 30,1 %, р<0,05) та депресії зі стрибками ідей (28,0 % проти 20,8 %, р<0,05).
Висновки. Основою сучасного клінічного патоморфозу депресивних розладів є зміни інтрасиндромальної структури через переважання апатичних та тривожних депресій при зменшенні вітальних та анестетичних її форм. Вивчення сумарної констеляції симптомів дисомнічного регістру демонструє переважання постсомнічних проявів із домінуванням обсесивно-фобічних роздумів та ідей меншовартості. Виявлені закономірності патоморфозу повинні враховуватися при розробці диференційованих лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів.
Посилання
Cleare, А., Pariante, C.M., & Young, A.H. (2015). Evidence-based guidelines for treating depressive disorders with antidepressants: a revision of the 2008 British Association for Psychopharmacology guidelines. Journal of Psychopharmacology, 29 (5), 459-525.
Fekadu, N., Shibeshi, W., & Engidawork, E. (2017). Major depressive disorder: pathophysiology and clinical management. Journal of Depression and Anxiety, 6 (1), 255-257.
Maruta, N.A., & Semykina, E.E. (2007). Novye vozmozhnosti terapii depressivnykh rasstroistv [New treatment options for depressive disorders]. Ukrainskii visnyk psychonevrolohii – Ukrainian Bulettin of Psychoneurology, 26, 3 (52), 89-94 [in Ukrainian].
Al-Harbi, K.S. (2012). Treatment-resistant depression: therapeutic trends, challenges, and future directions. Patient Preference and Adherence, 6, 369-388.
Pototska, I.S., & Gryshina, O.V. (2018). Suitsydalna nalashtovanist yak proiav samoruinivnoi povedinky u robitnyts komerciinoho seksu [Suicidal attitude as a manifestation of self-destructive behavior in workers of commercial sex]. Psychological Journal, 4 (14), 138-148 [in Ukrainian].
Pshuk, N.G., Stukan, L.V., & Kaminska, A.O. (2018). Introducing system of psychotherapeutic intervention for family caregivers of patients with endogenous mental disorders. Wiadomosci Lekarskie, 71 (5), 980-985.
Pshuk, N.G., & Kaminska, A.O. (2017). Koncepty kommunikatyvnoho resursu u khvorykh na recurentnyi depresyvnyi rozlad ta ikh referentnykh rodychiv [Concepts of communicative resource in patients with recurrent depressive disorder and their reference relatives]. Visnyk socialnoi hihieny ta orhanizacii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, 2 (72), 33-38 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.2.8105
Skrypnikov, A.M., Gerasimenko, L.O., & Gryn, K.V. (2016). Vikovyi patomorfoz recurrentnych depressivnych rozladiv [Age pathomorphosis recurrent depressive disorders]. Svit mediciny ta biologii [The World of Medicine and Biology], 4 (58), 64-66 [in Ukrainian].
Pidkoritov, V.C., & Serikova, O.I. (2008). Suchasna kliniko-typolohichna struktura depresyvnykh epizodiv bipoliarnoho afektyvnoho rozladu [Current of clinical-typological structure of depressive episodes of bipolar affective disorder]. Zhurnal psikhiatrii i meditsinskoy psihologii – Journal of Psychiatry and Medical Psychology, 3 (20), 5-9 [in Ukrainian].
Korostelev, V.I. (2016). Osobennosti patogeneza, kliniki i techeniya involycionnoi i endogennoi depressii [Features of pathogenesis, clinic and course of involutional and endogenous depression]. Vestnik Baltiiskogo universiteta im. Canta – Bulletin of Baltic Kant University, 2, 33-39 [in Russian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
