ДИНАМІКА НАРОДЖЕННЯ ДІТЕЙ ІЗ ВЕЛИКОЮ МАСОЮ ТІЛА

Автор(и)

  • N. V. Kamut Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9627

Ключові слова:

велика маса тіла у новонароджених, епідеміологія

Анотація

На сьогодні в Україні та у цілому світі є актуальним питання народження дітей із великою масою тіла. Основними причинами цієї ситуації є генетичні фактори, супутні захворювання матері, неправильне харчування та неактивний спосіб її життя. Термін “дитяча макросомія” визначається як маса тіла при народженні більше 4000 г або маса тіла при народженні відносно гестаційного віку більше ніж 97 перцентиль (або понад два стандартних відхилення від середнього значення). У сучасному клінічному акушерстві та неонатології використовують також термін “large for gestational age” – “великий до терміну гестації”. Науковці T. F. Esakoff, Y. W. Cheng та ін. довели, що велика маса тіла при народженні тісно пов’язана з перинатальною захворюваністю та смертністю.

Мета дослідження – вивчити поширеність народження дітей із великою масою тіла на прикладі Львівської області за 2006–2015 рр. з метою оптимізації надання перинатальної допомоги у майбутньому.

Матеріали і методи. Проведено аналіз неперсоніфікованих первинних даних щодо кількості народжених немовлят з великою масою тіла (>4000 г) у Львівській області за 2006–2015 рр. Дані було отримано шляхом викопіювання з Реєстру новонароджених. Об’єм вибірки становив 18 527 новонароджених, з яких було 12 151 хлопчиків та 6376 дівчаток. Визначали частоту народження дітей понад 4000 г серед загальної популяції. За означений період проводили аналіз гендерної різниці при народженні дітей із великою масою тіла та частка вагових категорій: 4000–4249 г; 4250–4499 г; 4500–4749 г; 4750–4999 г та понад 5000 г.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що абсолютна кількість дітей, які народилися з великою масою тіла (>4000 г) у Львівській області за десятирічний період (2006–2015 рр.), збільшилася на 512 дітей, а загальний темп росту склав 32,99 %. При цьому найбільший позитивний приріст кількості народжених дітей із великою масою було зафіксовано у 2009 р., коли його значення становило 320 дітей, а темп росту склав +19,95 %. Водночас, установлено, що частка дітей, які народилися з великою масою тіла в загальній структурі новонароджених у Львівській області за десятирічний період (2006–2015 рр.), зменшується. Найбільшу втрату у прирості частки дітей, народжених з великою масою тіла в загальній структурі новонароджених, було зафіксовано у 2012 р., коли її значення становило мінус 0,54 %, а темп росту склав мінус 4,41 %. Шляхом визначення гендерних відмінностей у різних вагових категоріях дітей із великою масою тіла при народженні за узагальнений 10-річний період встановлено, що частота народження хлопчиків із великою масою тіла в усіх вагових категоріях достовірно є вищою (p<0,01), ніж частота народження дівчаток.

Висновки. У результаті аналізу, який ми провели, встановлено, що у Львівській області протягом десятирічного періоду (2006–2015 рр.) простежується тенденція до зменшення частки дітей, народжених з великою масою тіла на тлі зростання загальної кількості новонароджених у Львівській області. Частота народження хлопчиків із великою масою тіла в усіх вагових категоріях достовірно є вищою (p<0,05), ніж народження дівчаток із великою масою тіла протягом усього десятирічного періоду спостереження. Проведений аналіз показників народжуваності дітей є важливим для планування мережі закладів, відділень, штатних посад та надання медичної допомоги дітям із великою масою тіла при народженні.

Біографія автора

  • автор N. V. Kamut, афіліація Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

    Камуть Наталія Василівна

    Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,

    Асистент кафедри педіатрії і неонатології ФПДО E-mail: natalija.kamyt@gmail.com Моб. тел.: +3 8097 97 384 82 М. Львів, 79000 Вул. Зелена 115 ж, кв.55.

Посилання

Weissmann-Brenner, A., Simchen, M.J., Zilberberg, E., Kalter, A., Weisz, B., Achiron, R., & Dulitzky, M. (2012). Maternal and neonatal outcomes of macrosomic pregnancies. Med Sci Monit, 18 (9), PH77-81.

Said, A.S., & Manji, K.P. (2016). Risk factors and outcomes of fetal macrosomia in a tertiary centre in Tanzania: a case-control study. BMC Pregnancy Childbirth, 16, 243.

Turkmen, S., Johansson, S., & Dahmoun, M. (2018). Foetal Macrosomia and Foetal-Maternal Outcomes at Birth. J Pregnancy, 4790136. Epub 2018 Aug 8.

Vally, F., Presneill, J., & Cade, T. (2017). Macrosomia Rates in Women with Diet-Controlled Gestational Diabetes: A Retrospective Study. J Pregnancy, 4935397. Epub 2017 Aug 27.

(2018). Mizhnarodna statystychna klasyfikatsiia khvorob ta problem, poviazanykh zi zdoroviam 10-ho perehliadu [International Statistical Classification of Diseases and Health Problems of the 10th Review]. Retrieved from: https://uk.wikipedia.org/wiki/ %D0 %A1 %D0 %BF %D0 %B8 %D1 %81 %D0 %BE %D0 %BA_ %D0 %BA %D0 %BE %D0 %B4 %D1 %96 %D0 %B2_ %D0 %9C %D0 %9A %D0 %A5-10 [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

2018-12-13

Номер

Розділ

АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ