ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПАРАНОЇДНОЮ ШИЗОФРЕНІЄЮ ТА ГОСТРИМ ПОЛІМОРФНИМ ПСИХОТИЧНИМ РОЗЛАДОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9549Ключові слова:
соціальне функціонування, параноїдна шизофренія, гострий поліморфний психотичний розладАнотація
Всесвітня психіатрична асоціація і Європейська асоціація психіатрів у якості основної стратегії лікування психозів у цілому, і шизофренії зокрема, особливу увагу приділяють рівню соціального функціонування та якості якості життя пацієнтів із даною патологією.
Мета дослідження – вивчити особливості соціального функціонування соціально-психологічної адаптації пацієнтів із параноїдною шизофренією та гострим поліморфним психотичним розладом.
Матеріали і методи. Було клінічно обстежено 137 пацієнтів із першим психотичним епізодом: 1) 65 пацієнтів (2–3 госпіталізації) – із діагнозом параноїдної шизофренії (ПШ) (F20.0); 2) 72 особи (перша госпіталізація) – з діагнозом гострого поліморфного психотичного розладу (ГППР) (F23.0, F23.1). Дослідження рівня соціального функціонування у хворих на ПШ та ГППР у різні вікові періоди життя було проведено за допомогою структурованого інтерв’ю PAS-SI, зіставленого з даними анамнезу.
Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що у хворих на ПШ в продромальний період психозу (ППП) у всіх вікових періодах відзначався середньонизький рівень загального соціального функціонування з поступовим незначним зниженням цього рівня за рік до маніфестації психозу. Тоді як у хворих із ГППР виявлено хвилеподібні коливання рівня загального соціального функціонування, від високого – до середнього та від середнього – до високого, при середньому рівні загального соціального функціонування за рік до маніфестації психозу.
Висновки. Стабільний та більш низький рівень загального соціального функціонування у всіх вікових періодах у хворих на ПШ, на відміну від пацієнтів із ГППР, свідчить про зниження адаптаційних можливостей психіки хворих на ПШ. Разом з тим, коли більш високий рівень соціального функціонування та його хвилеподібні коливання від високого – до середнього та від середнього – до високого свідчать про менш виражені зміни адаптації хворих із ГППР.
Посилання
Denisenko, M.M. (2014). Problemy rannego vmeshatelstva v psikhoz : farmakologicheskiye i psikhosotsialnyye tekhnologii [Problems of early intervention in psychosis: pharmacological and psychosocial technologies]. Zhurnal psikhiatrii i psikhofarmakoterapii im. P. B. Gannushkina – R.V. Gannushkin Journal of Psychiatry and Psychopharmacotherapy, 6, 19-22 [in Russian].
Zhivago, K.S. (2013). Problema kachestva zhizni bolnykh paranoidnoy formoy shizofrenii i ikh mediko-sotsialnaya reabilitatsiya [The problem of the quality of life of patients with paranoid schizophrenia and their medical and social rehabilitation]. Psikhicheskoye zdorovye v Germanii i Rossii: klinicheskaya i issledovatelskaya initsiativa: tezisy dokladov – Mental health in Germany and Russia: a clinical and research initiative: abstracts of reports. Sankt-Peterburg, p. 33-34 [in Russian].
Kurmyshev, M.V., & Taktarov, V.G. (2014). Kachestvo zhizni bolnykh paranoidnoy shizofreniyey pri ambulatornom lechenii nekotorymi atipichnymi antipsikhotikami i perfenazinom. Izbrannyye voprosy psikhiatrii: sbornik nauchnykh rabot. [The quality of life of patients with paranoid schizophrenia during outpatient treatment with some atypical antipsychotics and perphenazine. Selected questions of psychiatry: a collection of scientific papers.]. Moskva, p. 102-103 [in Russian].
Pribytkov, A.A. (2012). Narusheniya sotsialnogo funktsionirovaniya bolnykh shizofreniyey [Violations of the social functioning of patients with schizophrenia]. Social and clinical psychiatry – Sotsialnaya i klinicheskaya psikhiatriya, 22 (4), 27-29 [in Russian].
Fleischhacker, W.W., Sanchez, R., Jin, N., Jin, N., Peters-Strickland, T., Johnson, B.R. … & Kane, J.M. (2013). Personal and social performance in schizophrenia: double-blind, non-inferiority study of one monthly vs oral aripiprazole. European Neuropsychopharmacology, 23 (2), 474.
Carrion, R.E., Goldberg, T.E., McLaughlin, D., Auther, A.M., Correll, C.U., & Cornblatt, B.A. (2011). Impact of neurocognition on social and role functioning in individuals at clinical high risk for psychosis. Am. J. Psychiatry, 168 (8), 806-813.
Green, M.F., & Horan, W.P. (2010). Social cognition in schizophrenia. Curr. Direct. Psychol. Sci., 19, 243-248.
Fett, A.K., & Maat, A. (2013). Social cognitive impairments and psychotic symptoms: what is the nature of their association? Schizophr. Bull., 39, 77-85.
Fleischhacker, W.W., Sanchez, R., Jin, N., Peters-Strickland, T., Johnson, B.R., Eramo, A., … & Kane, J. (2013). Personal and social performance in schizophrenia: double-blind, non-inferiority study of one monthly vs oral aripiprazole. European Neuropsychopharmacology, 23 (2), 474.
Mezzich, J.E., Cohen, N., Liu, J., Ruiperez, M., Yoon, G., Igbal, S., … & Ruiperez, M. (1999). Validation of an efficient quality of life index. Psychiatry on New Thresholds: Abstracts of the XI World Congress of Psychiatry, Hamburg. Hamburg, p. 427-428.
Gaebel, W., Becker, T., Janssen, B., Munk-Jorgensen, P., Musalek, M., Rössler, W., ... & Zielasek, J. (2012). EPA guidance on the quality of mental health services. Eur. Psychiatry, 27 (2), 87-113.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
