ЕФЕКТИВНІСТЬ УРАТОЗНИЖУВАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АЛОПУРИНОЛУ ТА ФЕБУКСОСТАТУ У ХВОРИХ НА ПОДАГРУ

Автор(и)

  • I. V. Orlova Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
  • M. A. Stanislavchuk Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9433

Ключові слова:

подагра, ефективність лікування, алопуринол, фебуксостат

Анотація

Подагра є найбільшим захворюванням суглобів із різним спектром клінічної маніфестації. Окрім рецидивного гострого артриту, підшкірних тофусів і хронічного болю, вона значно впливає на рівень захворюваності та передчасної смертності як коморбідна патологія.

Мета дослідження – оцінити ефективність уратознижувальної терапії (УЗТ) із застосуванням алопуринолу та фебуксостату у хворих на подагру.

Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 110 хворих на подагру (100 % чоловіків, середній вік – (52,6±9,6) року). Серед обстежених 37 осіб із наявністю тофусів. З метою зниження сироваткового вмісту сечової кислоти (СК) хворі застосовували фебуксостат чи алопуринол. Ефективність лікування оцінювали через 24 тижні.

Результати досліджень та їх обговорення. Під впливом УЗТ відмічали позитивну динаміку клініко-лабораторних показників, однак у пацієнтів із наявністю тофусів вона була менш вираженою. У хворих, які використовували в якості УЗТ фебуксостат, відмічали кращу динаміку таких показників, як частоту загострень подагричного артриту протягом останнього року, сироватковий рівень СК, активність захворювання за GAS, інтенсивність болю за ВАШ. А також вірогідність досягнути цільових рівнів СК у пацієнтів, які отримують фебуксостат, є утричі вищою (OR=3,52; 95% ДІ 1,46; 8,45), ніж у пацієнтів, що застосовують алопуринол.

Висновки. Застосування фебуксостату для уратознижувальної терапії дозволяє швидше досягти цільових рівнів сечової кислоти та регресу артрологічного статусу.

Біографія автора

  • автор I. V. Orlova, афіліація Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
     

Посилання

Roddy, E., & Choi, H.K. (2014). Epidemiology of gout. Rheumatic Disease Clinics, 40 (2), 155-175.

Kuo, C.F., Grainge, M.J., Mallen, C., Zhang, W., & Doherty, M. (2016). Comorbidities in patients with gout prior to and following diagnosis: case-control study. Annals of the rheumatic diseases, 75 (1), 210-217.

Richette, P., Doherty, M., Pascual, E., Barskova, V., Becce, F., Castaneda-Sanabria, J., ... & Lioté, F. (2017). 2016 updated EULAR evidence-based recommendations for the management of gout. Annals of the rheumatic diseases, 76 (1), 29-42.

Khanna, D., Fitzgerald, J.D., Khanna, P.P., Bae, S., Singh, M.K., Neogi, T., ... & Kaldas, M. (2013). 2012 American College of Rheumatology guidelines for management of gout. Part 1: systematic nonpharmacologic and pharmacologic therapeutic approaches to hyperuricemia. Arthritis care & research, 64 (10), 1431-1446.

Khanna, D., Khanna, P.P., Fitzgerald, J.D., Singh, M.K., Bae, S., Neogi, T., ... & Kaldas, M. (2013). 2012 American College of Rheumatology guidelines for management of gout. Part 2: therapy and antiinflammatory prophylaxis of acute gouty arthritis. Arthritis care & research, 64 (10), 1447-1461.

Juraschek, S.P., Kovell, L.C., Miller, E.R., & Gelber A.C. (2015). Gout, Urate-Lowering Therapy, and Uric Acid Levels Among Adults in the United States. Arthritis care & research, 67, 588-592.

Neogi, T., Jansen, T.L., Dalbeth, N., Fransen, J., Schumacher, H.R., Berendsen, D., … & Taylor, W.J. (2015). 2015 gout classification criteria: an American College of Rheumatology/European League Against Rheumatism collaborative initiative. Arthritis & rheumatology, 67 (10), 2557-2568.

Scirè, C.A., Carrara, G., Viroli, C., Cimmino, M.A., Taylor, W.J., Manara, M. … & Minisola, G. (2016). Development and first validation of a disease activity score for gout. Arthritis care & research, 68 (10), 1530-1537.

Cutolo, M., Cimmino, M.A., & Perez-Ruiz, F. (2017). Potency on lowering serum uric acid in gout patients: a pooled analysis of registrative studies comparing febuxostat vs. allopurinol. Eur Rev Med Pharmacol Sci, 21 (18), 4186-4195.

Завантаження

Опубліковано

2018-10-18

Номер

Розділ

ВНУТРІШНІ ХВОРОБИ

Як цитувати