ПРОФІЛЬ БЕЗПЕКИ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ НА ФОНІ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ

Анотація

Незважаючи на тенденцію щодо стабілізації показників захворюваності на туберкульоз і смертність від цієї хвороби, епідситуація з приводу туберкульозу (ТБ) в Україні є нестійкою. Проведення повноцінної хіміотерапії, особливо при використанні стандартних курсів, може обмежуватися розвитком побічних реакцій протитуберкульозних препаратів (ПР ПТП), що вимагає від лікаря постійної оцінки ризику, користі та співвідношення ризику/користі при призначенні ПТП, моніторингу ПР, їх профілактику та лікування для того, щоб мінімізувати відхилення від стандартних схем хіміотерапії, зважаючи на тяжкі наслідки туберкульозу як для пацієнта, так і для суспільства.

Мета дослідження – вивчити профіль безпеки ПТП, а також дослідити, проаналізувати й узагальнити інформацію про побічну дію протитуберкульозних препаратів за підсумками моніторингу в м. Миколаїв та Миколаївській області в 2016 р.

Матеріали і методи. Проведено первинний аналіз повідомлень про випадки побічної дії лікарських препаратів різних фармакологічних груп, які отримали за формою № 137/о медичної статистичної звітності МОЗ України від лікарів ЛПУ м. Миколаїв та Миколаївської області за 2016 р.

Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного аналізу випадків ПР ЛЗ показали, що з 912 картповідомлень про ускладнення фармакотерапії 314 повідомлення стосувалося ПТП, що склало 34,4 % від загальної кількості випадків небажаних реакцій ЛЗ. Більшість випадків ускладнень ПТП, зареєстрованих у регіоні, складають передбачені реакції у вигляді порушення функції шлунково-кишкового тракту (38 %), опорно-рухового апарату (19 %), алергічні ураження з боку шкіри та її дериватів (15 %) та ототоксичність (10 %). При цьому в 86,6 % випадків для купірування ПР потрібна медикаментозна корекція, а 20,1 % пацієнтів потребує відміни ЛЗ. Встановлено, що прояви ПР виникали в дорослих пацієнтів чоловічої статті (63,4 %) у віці 31–45 років (44,8 %) при проведенні протитуберкульозної терапії протягом перших 15 діб (54,2 %). Препаратами-“лідерами” в плані виникнення ПР є: “Піразинамід” (24,5 %), “Протіонамід” (17,2 %) та “Етіонамід” (13,7 %).

Висновки. Результати представленого аналізу підкреслюють гостроту проблеми ускладнень протитуберкульозної терапії і необхідність розробки адекватних методів їх фармакокорекції, що сприятимете зменшенню переривань хіміотерапії, підвищенню її ефективності та поліпшенню прихильності до лікування згаданої категорії хворих.