ВИКОРИСТАННЯ АНАТОМІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ У ПОЗИЦІОНУВАННІ ДАТЧИКА ПРИ СОНОГРАФІЇ ЗВ’ЯЗОК НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБА

Автор(и)

  • Yu. O. Hrubar ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” КЗ ТОР “Тернопільська університетська лікарня”
  • M. Yu. Hrubar ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” КЗ ТОР “Тернопільська університетська лікарня”
  • V. V. Gnatko ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” КЗ ТОР “Тернопільська університетська лікарня”
  • I. V. Gnatko КЗ ТОР «Тернопільська університетська лікарня»

DOI:

https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8098

Ключові слова:

травма, ушкодження, зв’язки, надп’ятково-гомілковий суглоб, анатомія, сонографія.

Анотація

У структурі травм надп’ятково-гомілкового суглоба переважають ушкодження зв’язок, які можуть становити 70–75 % усіх ушкоджень даної ділянки. Сьогодні “золотим стандартом” у діагностиці ушкоджень зв’язкового апарату вважають магнітнорезонансну томографію (МРТ) з чутливістю 90 % і специфічністю 83 %. Однак обмежена доступність МРТ та висока вартість обстеження не дозволяють сьогодні включити цей метод діагностики в алгоритм діагностичних заходів при ушкодженні зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба. Доступним методом візуалізації ушкоджень зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба є ультразвукове обстеження. Однак анатомічні особливості ділянки надп’ятково-гомілкового суглоба ускладнюють процедуру УЗ-дослідження зв’язкового апарату, що залишається предметом обговорень в іноземній науковій літературі.

Мета дослідження – використовуючи анатомічні орієнтири, визначити оптимальне положення сонографічного датчика для отримання чіткої візуалізації та проведення ультразвукової оцінки зв’язок ділянки надп’ятково-гомілкового суглоба у людей молодого віку.

Матеріали і методи. У дослідженні взяло участь 36 людей молодого віку, з них ‒ 19 чоловіків і 17 жінок. Середній вік обстежуваних становив (21,3±1,26) року. Проводили одночасне сонографічне дослідження обох суглобів. Загалом обстежено 72 суглоби. Обстеження виконували апаратом Aloka SSD 2000 з використанням високочастотного широкосмугового датчика з робочою частотою 7–12 МГц. Надп’ятково-гомілковий суглоб досліджували в чотирьох положеннях датчика: передньому, боковому, задньому і присередньому. В якості анатомічних орієнтирів використовували суглобову щілину надп’ятковогомілкового суглоба, передній та задній край бічної кісточки, великий та малий горбки присередньої кісточки.

Результати досліджень та їх обговорення. На ехограмах зв’язки надп’ятково-гомілкового суглоба ідентифікувались як гіпоехогенні, фібрилярні структури з властивостями анізотропного ефекту. Вираження анізотропного ефекту залежало від кута розташування датчика відносно зв’язки. Результати, отримані в процесі сонографії, свідчать про доцільність упровадження в повсякденну практику ультразвукового методу діагностики з метою ідентифікації ушкоджень зв’язкового апарату надп’ятковогомілкового суглоба.

Висновки. Дані, отримані в процесі дослідження, свідчать про доцільність упровадження в повсякденну практику ультразвукового методу діагностики при травматичних ушкодженнях зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба. Знання нормальної анатомії і позиціонування УЗ-датчика з використання анатомічних орієнтирів має важливе значення для оптимального відображення обстежуваних структур суглоба.

Біографія автора

  • автор Yu. O. Hrubar, афіліація ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського” КЗ ТОР “Тернопільська університетська лікарня”
     

Посилання

Zubarev, A.R. & Nemenova, N.A. (2006). Ultrazvukovoye issledovaniye oporno-dvigatelnogo apparata u vzroslykh i detey: Posobiye dlya vrachey [Ultrasound examination of the musculoskeletal system in adults and children: A Manual for Physicians]. Moskva. Izdatelskiy dom : Vidar-M, 136.

Bianchi, S., Martinoli, C., Gaignot, C., De Gautard, R. & Meyer, J.M. (2005). Ultrasound of the ankle: anatomy of the tendons, bursae, and ligaments. Semin Musculoskelet Radiol, 9, 243–259.

Henari, S., Banks, L.N., Radovanovic, I., Queally J. & Morris, S. (2011). Ultrasonography as a diagnostic tool in assessing deltoid ligament injury in supination external rotation fractures of the ankle. Orthopedics, (34), 10, e639–43.16.

Kanz, G. & Polzer, H. (2012). Diagnosis and treatment of acute ankle injuries: development of an evidence-based algorithm. Orthopedic Reviews, 4 (e5), 22–32.

Sconfienza, L.M., Orlandi, D., Lacelli, F., Serafini, G., & Silvestri, E. (2015). Dynamic High-Resolution US of Ankle and Midfoot Ligaments: Normal Anatomic Structure and Imaging Technique. Musculoskeletal Imaging January-February, (35), 1.

Maffulli, N. & Ferran, N. (2008). Management of acute and chronic ankle instability. The Journal of the American Academy of Orthopaedic Surgeons, 16, 608–615.

Morvan, G., Busson J., Wybier M. & Mathieu. P. (2001). Ultrasound of the ankle. Eur J Ultrasound, 14, 73–82.

Van, Dijk C., Mol, B., Lim, L., Marti, R. & Bossuyt, P. (1996). Diagnosis of ligament rupture of the ankle joint: physical examination, arthrography, stress radiography and sonography compared in 160 patients after inversion trauma. Acta Orthopaedica Scandinavica, 67, 566–570.

Завантаження

Опубліковано

2017-11-01

Номер

Розділ

ОБМІН ДОСВІДОМ

Як цитувати

ВИКОРИСТАННЯ АНАТОМІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ У ПОЗИЦІОНУВАННІ ДАТЧИКА ПРИ СОНОГРАФІЇ ЗВ’ЯЗОК НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБА. (2017). Вісник наукових досліджень, 3. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8098