АНАЛІЗ ЗМІН СИРОВАТКОВОГО БЕТА-2-МІКРОГЛОБУЛІНУ ТА ПОКАЗНИКІВ ГЕМАТОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ВІЛ-АСОЦІЙОВАНИМИ НЕВРОЛОГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8092Ключові слова:
ВІЛ-інфекція, ВІЛ-асоційовані неврологічні захворювання, β2-мікроглобулін, гематологічний, імунологічний профіль.Анотація
Пацієнти 4 клінічної стадії ВІЛ-інфекції із неврологічними захворюваннями мають тенденцію до збільшення рівня сироваткового β2-мікроглобуліну (β2 – МГ) та значні відмінності основних показників гематологічного та імунологічного профілю порівняно з групою пацієнтів без захворювань нервової системи.
Мета дослідження – визначити рівень β2-мікроглобуліну та його зв’язок з основними гематологічними та імунологічними показниками у пацієнтів 4 клінічної стадії ВІЛ-інфекції при наявності та відсутності захворювань центральної нервової системи.
Матеріали і методи. У дослідження включено 77 пацієнтів із 4 клінічною стадією ВІЛ-інфекції віком від 20 до 56 років, яких поділили на дві групи: першу групу склали 38 пацієнтів із характерними для відповідної клінічної стадії захворюваннями, окрім неврологічних, другу – 39 пацієнтів, які мали ВІЛ-асоційовані неврологічні захворювання. Групу контролю становили 15 здорових донорів відповідної статі та віку. Визначення β2-мікроглобуліну проводилось за методом ІФА зі стандартними тестсистемами (вир. США ). Статистичну обробку результатів проводили за допомогою ліцензійного програмного продукту STAT IST ICA v.6.1®.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено значну відмінність між маркерами імунного статусу та показниками гемограми. Серед тих, хто мав неврологічні захворювання (друга група), визначалась лейкопенія на рівні (3,88±0,27) Г/л проти (5,07±0,27) Г/л (р<0,01), середня кількість тромбоцитів була нижче в 1,2 раза (р<0,05), а показник ШОЕ – більшим у 2,7 раза (р<0,001), ніж у пацієнтів 4 клінічної стадії ВІЛ без неврологічних захворювань (перша група). Відносна та абсолютна кількість Т-лімфоцитів хелперів (ТЛ) у пацієнтів другої групи була у 1,9 і 3 раза меншою за відповідні показники у хворих першої групи (р<0,001). Суттєві відмінності мала загальна кількість лімфоцитів (р<0,001) і Т-лімфоцитів (р<0,01). Середній показник вірусного навантаження (ВН) РНК ВІЛ у хворих другої групи (Log10 ВН – 5,02 коп/мл) перевищував показник першої групи більше, ніж на порядок – 3,90 коп/мл (р<0,01). Дослідження маркера імунної активації β2-МГ виявило стійку тенденцію до збільшення рівня цього білка у пацієнтів із ВІЛ-інфекцією при наявності неврологічних захворювань (р<0,05 порівняно з групою пацієнтів без неврологічних захворювань). За результатами кореляційного аналізу, в пацієнтів із 4 клінічною стадією ВІЛ-інфекції, незалежно від наявності неврологічних захворювань, виявлено достовірні зв’язки між рівнем β2-МГ та ВН і імунологічними та гематологічними показниками. Так, рівень цього білка прямо корелював з ШОЕ (rs=0,42; р<0,001) та показником ВН РНК ВІЛ (rs=0,23; р<0,05). Зростання рівня β2-МГ було пов’язане зі зниженням абсолютної кількості ТЛ (rs=-0,40; р<0,001) і ТЛХ (rs=-0,39; р<0,001), загального числа лімфоцитів (rs=-0,43; р<0,001) і відносної кількості ТЛХ у сироватці крові (rs=-0,36; р<0,01). Більш виразними були кореляції у пацієнтів із ВІЛ-асоційованими неврологічними захворюваннями.
Висновки. Пацієнти з ВІЛ-асоційованими неврологічними захворюваннями, мають суттєві відмінності всіх основних показників гематологічного та імунологічного профілю порівняно з групою пацієнтів без захворювань нервової системи. Тенденція до збільшення рівня сироваткового β2-МГ при наявності неврологічних захворювань паралельно зі значними змінами імунологічних та гематологічних показників може бути використана для прогностичної моделі розвитку ВІЛ-асоційованих неврологічних захворювань.
Посилання
Bilgrami, M., & O'Keefe, P. (2014). Neurologic diseases in HIV-infected patients. Handbook of clinical neurology, 121, 1341-1344.
Halota, W., Jaruga, B., & Pawіowska, M. (2002). Serum neopterin and beta2-microglobulin concentration as prognostic markers" of AIDS. Polski merkuriusz lekarski: organ Polskiego Towarzystwa Lekarskiego, 13 (74), 126-128.
Mocroft, A., Johnson, M.A., Sabin, C.A., Bofill, M., Janossy, G., & Phillips, A.N. (1997). The relationship between beta-2-microglobulin, CD4 lymphocyte count, AIDS and death in HIV-positive individuals. Epidemiology & Infection, 118 (3), 259-266.
Gupta, S.M., Ray, K., & Bala, M. (2004). Evaluation of beta2 microglobulin level as a marker to determine HIV/AIDS progression. The Journal of communicable diseases, 36 (3), 166-170.
Wanchu, A., Arora, S., Bhatnagar, A., Sud, A., Bambery, P., & Singh, S. (2004). Beta2 microglobulin as a surrogate marker for HIV infection: good correlation with CD4 counts. Indian journal of pathology & microbiology, 47 (2), 298-301.
Jana Svatoňová, Klára Bořecká, Pavel Adam, & Věra Lánská (2014). Beta2-Microglobulin as a Diagnostic Marker in Cerebrospinal Fluid: A Follow-Up Study. Disease Markers, ID 495402, DOI http://dx.doi.org/10.1155/2014/495402
Volikova, O.A., Shostakovych-Koretskaya, L.R., Lytvyn, E.Y. & Kushnerova, E.A. (2014). Prognosticheskoye znacheniye в2-mikroglobulina i neopterina na raznyh klinicheskih stadiyah VICh-infekcii. [Prognostic value of в2-microglobulin and neopterin at different clinical stages of HIV infection]. Medychnyi forum – Medical forum] 2, 49-54 [in Ukrainian].
Volikova, O.A., Shostakovych-Koretskaya, L.R., Lytvyn, E.Y, Kushnerova, E.A., Krjachkova, L.V. & Margitich, I.M. (2015). Vykorystannia в-2 mikroglobulinu ta neopterynu dlia prohnozuvannia perebigu VIL-infekcii [В-2 microglobulin and neopterin are used to predict the course of HIV infection]. Aktualni infekciini zahvoriuvannia. Klinika, diagnostyka, likuvannia ta profilaktyka: zbirnyk naukovyh prac Ukrainskoi viiskovo-medychnoi akademii. [Acute infectious diseases. Clinic, diagnostics, treatment and prevention. Collection of scientific works of the Ukrainian Military Medical Academy], Kyiv, 40, 381-387 [in Ukrainian].
Volikova, O.A., Shostakovych-Koretskayak L.R., Lytvynk E.Y., Kushnerovak E.A., Kriachkova, L.V., Margitich, I.M. … Shevelova, O.V. et al. (2017) Prognostychne znachennja в2-mikroglobulinu u VIL-infikovanyh pacijentiv. [Prognostic value of в2-microglobulin in HIV-infected patients]. Materialy naukovo-praktychnoi' konferencii' «Farmakoterapija pry infekcijnyh zahvorjuvannjah». [Proceedings of the Conference. Pharmacotherapy for infectious diseases]. Kyiv: VNLU, 25-26 [in Ukrainian].
Sunnerborg, A.B., von Stedingk, L.V., Hansson, L.O., & Strannegеrd, O.O. (1989). Elevated neopterin and beta2-microglobulin levels in blood and cerebrospinal fluid occur early in HIV-1 infection. Aids, 3 (5), 277-284.
Price, R.W., Spudich, S.S., Peterson, J., Joseph, S., Fuchs, D., Zetterberg, H., ... & Swanstrom, R. (2014). Evolving character of chronic central nervous system HIV infection. In Seminars in neurology, (34), 1, 007-013, Thieme Medical Publishers.
Sullivan, P.S., Hanson, D.L., Chu, S.Y., Jones, J.L., Ciesielski, C.A., & Adult/Adolescent Spectrum of Disease Group. (1997). Surveillance for thrombocytopenia in persons infected with HIV: results from the multistate Adult and Adolescent Spectrum of Disease Project. JAIDS Journal of Acquired Immune Deficiency Syndromes, 14 (4), 374-379.
Attili, S.V.S., Singh, V.P., Rai, M., Varma, D.V., Gulati, A.K., & Sundar, S. (2008). Hematological profile of HIV patients in relation to immune status-a hospital-based cohort from Varanasi, North India. Turk J Hematol, 25 (1), 13-19.
Dikshit, B., Wanchu, A., Sachdeva, R.K., Sharma, A., & Das, R. (2009). Profile of hematological abnormalities of Indian HIV infected individuals. BMC Hematology, 9 (1), 5.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
