АНТИТРОМБОТИЧНА ТЕРАПІЯ ТА РИЗИК ГЕМОРАГІЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ ІЗ НЕКЛАПАННОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НА ФОНІ КОМОРБІДНОЇ ПАТОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2016.4.7134Ключові слова:
фібриляція передсердь, тромбоемболічний ризик, геморагічні ускладнення, антитромботична терапія.Анотація
У статті проведено стратифікацію ризику розвитку інсульту, геморагічних ускладнень та аналіз призначеної антитромботичної терапії у 116 пацієнтів із неклапанною формою фібриляції передсердь. Оцінено інформативність та валідність шкал CHA2DS2-VASc та HAS-BLED у хворих із фібриляцією передсердь на фоні коморбідної патології. Обговорюється питання адекватності прийому непрямих антикоагулянтів та антиагрегантів як засобів профілактики тромбоемболічних ускладнень.
Посилання
Berko H. K. Taktyka antytrombotychnoyi terapiyi u patsiyentiv z neklapannoyu fibrylyatsiyeyu peredserdʹ / H. K. Berko, H. O. Movchan // Ukrayinsʹkyy kardiolohichnyy zhurnal. – 2014. – Dod. 4. – S. 127–128.
Zharinov O.Y. Antytrombotychna terapiya u patsiyentiv iz fibrylyatsiyeyu peredserdʹ u novykh yevropeysʹkykh rekomendatsiyakh / O. Y. Zharinov // Zdorovʺya Ukrayiny. – 2010. – № 22. – S. 23.
Rekomendatsiyi robochoyi hrupy po porushennyam sertsevoho rytmu Asotsiatsiyi kardiolohiv Ukrayiny, Diahnostyka ta likuvannya fibrylyatsiyi peredserdʹ, O. S. Sychov ta in. K., 2013. – S. 45.
Sychev O.S. Fybryllyatsyya predserdyy. Sovremennye podkhody k lechenyyu y profylaktyke oslozhnenyy u patsyentov s soput·stvuyushchey patolohyey serdtsa / O. S. Sychev // Ukrayinsʹkyy medychnyy chasopys. – 2011. – № 6 – S. 54.
Chastota rozvytku tromboembolichnykh uskladnenʹ u khvorykh z riznymy formamy fibrylyatsiyi peredserdʹ neklapannoho henezu ta zastosuvannya antytrombotychnykh preparativ (retrospektyvne doslidzhennya) / M. Z. Cherednichenko, O. S. Sychov, O. I. Frolov, L. O. Shabilʹyanova // Ukrayinsʹkyy kardiolohichnyy zhurnal. – 2008. – № 2. – S. 30–36.
Cherednychenko M. Z. Ryzyk rozvytku i profilaktyka tromboembolichnykh uskladnenʹ u khvorykh z fibrylyatsiyeyu peredserdʹ / M. Z. Cherednychenko // Ukrayinsʹkyy kardiolohichnyy zhurnal. – 2008. – № 1. – S. 110–120.
ACC/AHA/ESC 2006 guidelines for the management of patients with atrial fibrillation – executive summary // Eur. Heart J. – 2006. – Vol. 27. – P. 1979–2030.
A. John Guidelines for the management of atrial Fibrillation. The Task Forse for the Management of Atrial Fibrillation of the Europen Society of Cardiology ESC.Europen / A. John // Heart Journal. – 2010. – Vol. 31. – P. 2369–2429.
The Registry of the German Competence Network on Atrial Fibrillation: patient characteristics and initial management / M. Nabauer, A. Gerth, T. Limbourg [et al.] // Europace. – 2009. – Vol. 11. – P. 423–434.
Atrial fibrillation management: a prospective survey in ESC member countries: the Euro Heart Survey on Atrial Fibrillation / R. Nieuwlaat, A. Capucci, A. J. Camm [et al.] // Eur. Heart J. – 2005. – Vol. 26. – P. 2422–2434.
Zoni-Berisso M. Epidemiology of atrial fibrillation: European perspective / M. Zoni-Berisso, F. Lercari // Clinical Epidemiology. – 2014. – № 6. – Vol. 213–220.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
