ПРЕВЕНТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РИНОПЛАСТИЧНИХ ВТРУЧАНЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ (АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД)

Анотація

Мета: узагальнення сучасних наукових даних щодо епідеміології порушень носового дихання, спричинених анатомічними дефектами носа, аналіз їхнього впливу на показники громадського здоров’я та обґрунтування превентивного потенціалу реконструктивних втручань як чинника збереження соціально-економічного ресурсу суспільства. Матеріали і методи. Методологія дослідження базувалася на системному аналізі наукових джерел щодо профілактичного ефекту, клінічної ефективності та економічної доцільності реконструктивних ринопластичних втручань із позицій сучасних метрик громадського здоров’я. Результати. У статті узагальнено сучасні наукові дані щодо медико-соціального значення порушень носового дихання та превентивного потенціалу ринопластичних втручань у системі громадського здоров’я. Показано, що девіації носової перегородки та інші анатомічні дефекти носа є надзвичайно поширеними (до 80–90% серед дорослого населення) і формують значний, часто недооцінений тягар неінфекційних захворювань. Хронічна назальна обструкція розглядається як мультисистемний фактор ризику, що асоціюється з розвитком апное сну, серцево- судинних порушень, когнітивного дефіциту та зниження якості життя, спричиняючи втрати здорових років життя (DALY) і зменшення соціально-економічного потенціалу населення. Встановлено, що ринопластика та септопластика мають значний превентивний потенціал у різні вікові періоди: у дітей – запобігають порушенням розвитку лицевого скелета, когнітивним і поведінковим розладам; у дорослих – знижують ризик системних ускладнень, покращують функцію дихання, якість сну та ефективність лікування супутніх захворювань; мають біопсихосоціальні аспекти – сприяють підвищенню психоемоційного благополуччя, зниженню рівня тривожності та депресії, покращенню соціальної інтеграції пацієнтів; в умовах воєнного стану в Україні – набуває ключового статусу в медичній та соціальній реабілітації осіб із бойовими травмами обличчя. Висновки. Ринопластичні втручання необхідно розглядати як ефективний інструмент превентивної медицини, здатний зменшити тягар хронічних захворювань, підвищити якість життя населення та сприяти збереженню людського капіталу. Інтеграція реконструктивної хірургії носа у стратегії та моделі громадського здоров’я з оптимізації допомоги в умовах воєнних і повоєнних викликів є реальною необхідністю.