ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ СІМЕЙНИХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР У СФЕРІ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ: ОЦІНКА, ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2026.2.16413Ключові слова:
паліативна допомога; сімейна медична сестра; професійні компетентності; первинна медична допомога; комунікативні навички; емоційне вигорання.Анотація
Мета дослідження – оцінити рівень професійних компетентностей сімейних медичних сестер у сфері паліативної допомоги та обґрунтувати модель їх розвитку. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 47 сімейних медичних сестер закладів первинної медичної допомоги. Використано анкетування, методи описової статистики, χ²-критерій та кореляційний аналіз для оцінки взаємозв’язків між показниками. Результати. Встановлено, що лише 25,5% респондентів мають високий рівень теоретичних знань, тоді як 44,7% – середній і 29,8% – низький. Достатній рівень практичних навичок відзначили 38,3% медичних сестер, тоді як 42,6% – частково достатній, а 19,1% – недостатній. Виявлено труднощі у контролі больового синдрому (61,7%), наданні психоемоційної підтримки (57,4%) та веденні термінальних пацієнтів (53,2%). Більшість респондентів відзначили труднощі у комунікації з родичами пацієнтів (68,1%) та повідомленні несприятливого прогнозу (59,6%). Ознаки емоційного виснаження виявлено у 63,8% опитаних. Статистично значущий зв’язок встановлено між стажем роботи та рівнем знань (χ² = 8,21; p = 0,042), а також між проходженням навчання та рівнем компетентностей (χ² = 9,34; p = 0,025). Виявлено позитивну кореляцію між знаннями та навичками (r = 0,62; p < 0,01) та негативну – між емоційним виснаженням і компетентностями (r = –0,48; p < 0,05). Висновки. Встановлено недостатній рівень сформованості професійних компетентностей сімейних медичних сестер у сфері паліативної допомоги, особливо в аспектах комунікативної взаємодії та психоемоційної стійкості. Обґрунтовано необхідність впровадження цілеспрямованих освітніх програм та розробки моделі розвитку компетентностей.
Посилання
Dickman Portz J., Powers J. D., Casillas A., Baldwin M., Bekelman D. B., Palen T. E., Bull S., Kutner J. S., Bayliss E. Characteristics of patients and proxy caregivers using patient portals in the setting of serious illness and end of life. J Palliat Med. 2021. Vol. 24, No. 11. P. 1697–1704. DOI: 10.1089/jpm.2020.0667. DOI: https://doi.org/10.1089/jpm.2020.0667
Guo J., Dai Y., Chen Y., Liang Z., Hu Y., Xu X., Xiao Y. Core competencies among nurses engaged in palliative care: A scoping review. Journal of Clinical Nursing. 2024. Vol. 33(10). P. 3905–3922. DOI: https://doi.org/10.1111/jocn.17294 DOI: https://doi.org/10.1111/jocn.17294
Lamppu P. J., Forsius P., Hammar T., Lehto J. T., Hökkä M. Palliative care competencies of nurses in primary care. Int J Palliat Nurs. 2025. Vol. 31, No. 9. P. 421–427. DOI: 10.12968/ijpn.2024.0067. DOI: https://doi.org/10.12968/ijpn.2024.0067
Hökkä M., Ravelin T., Coupez V., Vereecke D., Brennan J., Mathe T., Brandstötter C., Paal P., Spanu D. E., Mitrea N. Core palliative care competencies for undergraduate nursing education: international multisite research using online nominal group technique. J Palliat Care. 2024. Vol. 39, No. 3. P. 217–226. DOI: 10.1177/08258597241244605. DOI: https://doi.org/10.1177/08258597241244605
World Health Organization. Palliative care. Geneva : WHO, 2020.
Best M., Leget C., Goodhead A., Paal P. An EAPC white paper on multi-disciplinary education for spiritual care in palliative care. BMC Palliat Care. 2020. Vol. 19, No. 1. P. 9. DOI: 10.1186/s12904-019-0508-4. DOI: https://doi.org/10.1186/s12904-019-0508-4
White L., Agbana S., Connolly M., Larkin P., Guerin S. Palliative care competencies and education needs of nurses and healthcare assistants involved in the provision of supportive palliative care. Int J Palliat Nurs. 2021. Vol. 27, No. 4. P. 195–204. DOI: 10.12968/ijpn.2021.27.4.195. DOI: https://doi.org/10.12968/ijpn.2021.27.4.195
Alhaddar M., Falna H., Sultan H., Abu-Odah H., Khleif M., Najjar S. Towards enhancing palliative care competencies through comprehensive training for nurses and physicians in resource-limited settings: a cross-sectional study. BMC Nurs. 2025. Vol. 24, No. 1. P. 688. DOI: 10.1186/s12912-025-03412-2. DOI: https://doi.org/10.1186/s12912-025-03412-2
Epp S., Reekie M., Denison J., de Bosch Kemper N., Willson M., Marck P. An innovative leap: embracing new pedagogical approaches for clinical education. J Prof Nurs. 2022. Vol. 42. P. 168–172. DOI: 10.1016/j.profnurs.2022.07.005. DOI: https://doi.org/10.1016/j.profnurs.2022.07.005
Etienne S., Lewis L. S. Racial implicit bias: perspectives of nursing students. J Prof Nurs. 2024. Vol. 50. P. 95–103. DOI: 10.1016/j.profnurs.2023.10.007. DOI: https://doi.org/10.1016/j.profnurs.2023.10.007
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
