ПІДТРИМКА ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ: ДОСВІД МАТЕРІВ ТА ОСНОВНІ БАР’ЄРИ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ОПИТУВАННЯ ЖІНОК)
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2026.2.16412Ключові слова:
грудне вигодовування; громадське здоров’я; здоров’я матері та дитини; заклади охорони здоров’я; консультування з питань лактації.Анотація
Мета роботи. Проаналізувати досвід взаємодії жінок із системою охорони здоров’я щодо питань грудного вигодовування, оцінити якість надання медичних консультацій з питань лактації та виявити основні бар’єри, які впливають на вибір методу годування дитини. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження стали результати анонімного онлайн-опитування 435 жінок, які мають дитину до 5 років. У роботі використані соціологічний, статистичний та аналітичний методи дослідження. Проаналізовано рівень задоволеності медичними послугами, джерела отримання інформації про грудне вигодовування та поширеність штучного вигодовування без наявності медичних показань. Результат дослідження та їх обговорення. Встановлено, що лише 42,1 % матерів практикували виключно грудне вигодовування, тоді як більшість перейшли на змішане або штучне. Основними чинниками вибору методу вигодовування були особисті переконання, недостатня лактація та рекомендації медичних працівників. Попри те, що 77,5 % жінок вважали отриману під час вагітності інформацію достатньою, лише половина отримала консультації у пологовому будинку, а до спеціалізованих консультантів зверталася третина. Виявлено помірний рівень задоволеності медичною підтримкою (3,37 бала), при цьому майже чверть матерів оцінили її як низьку. Особливе занепокоєння викликає те, що понад половина жінок отримували рекомендації щодо догодовування без медичних показань. Лише кожна четверта респондентка вважає рівень підтримки грудного вигодовування у своєму регіоні достатнім, що свідчить про наявність системних проблем. Висновки. Встановлено недостатню ефективність системи охорони здоров’я у підтримці грудного вигодовування Вибір методу вигодовування визначається особистими переконаннями та впливом медичних працівників, при цьому значна частка жінок не отримує належної консультативної допомоги. Виявлено помірний рівень задоволеності жінок медичною підтримкою та її варіабельність. Отримані результати свідчать про необхідність посилення системної підтримки грудного вигодовування.
Посилання
Мельничук Л., Вострикова І. Вигодовування немовлят – стратегія збереження здоров’я дітей. SWorldJournal. 2023. № 19-01. С. 124–129. DOI: https://doi.org/10.30888/2663-5712.2023-19-01-046 DOI: https://doi.org/10.30888/2663-5712.2023-19-01-046
Bauer S. H., Abele H., Graf J. Challenges and choices in breastfeeding healthy, sick and preterm babies: review. Healthcare. 2024. Vol. 12, no. 23. P. 2418. DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare12232418 DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare12232418
Walters D. D., Phan L. T. H., Mathisen R. The cost of not breastfeeding: global results from a new tool. Health policy and planning. 2019. Vol. 34, no. 6. P. 407–417. DOI: https://doi.org/10.1093/heapol/czz050 DOI: https://doi.org/10.1093/heapol/czz050
Кочерга Є., Руднєва Н. Моделювання психологічної підготоки жінок до пологів та грудного вигодовування. Наукові перспективи (Naukovì perspektivi). 2025. № 8(62). DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-8(62)-1386-1398 DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-8(62)-1386-1398
Рreparation for breastfeeding: how to provide a successful start? / V. S. Oliinyk та ін. Modern pediatrics. ukraine. 2025. № 7(151). С. 80–86. DOI: https://doi.org/10.15574/sp.2025.7(151).8086 DOI: https://doi.org/10.15574/SP.2025.7(151).8086
Чинники впливу на рішення жінки щодо грудного вигодовування / Л. Мельничук та ін. SWorldJournal. 2022. № 29-01. С. 156–165. DOI: https://doi.org/10.30888/2663-5712.2025-29-01-035 DOI: https://doi.org/10.30888/2663-5712.2025-29-01-035
An overview of reviews of breastfeeding barriers and facilitators: analyzing global research trends and hotspots / A. R. Miranda et al. Global epidemiology. 2025. P. 100192. URL: https://doi.org/10.1016/j.gloepi.2025.100192 DOI: https://doi.org/10.1016/j.gloepi.2025.100192
A systematic review of multifactorial barriers related to breastfeeding / A. Moret-Tatay et al. Healthcare. 2025. Vol. 13, no. 11. P. 1225. DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare13111225 DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare13111225
Shadrin O. G., Marushko T. L., Marushko R. V. Consultation of women on breast feeding in maternity hospital. Suchasna pediatriia. 2017. No. 8(88). P. 45–48. DOI: https://doi.org/10.15574/sp.2017.88.45 DOI: https://doi.org/10.15574/SP.2017.88.45
Seman-Minko I. S., Nechytaylo Y. M., Buryak O. G. Сучасні тенденції грудного вигодовування немовлят та особливості взаємодії пари «мати – дитина». Child`s health. 2013. № 3.46. С. 96–100. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.3.46.2013.89033 DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.3.46.2013.89033
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).