АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я: ПОГЛЯД КРІЗЬ ПРИЗМУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2026.2.16399Ключові слова:
антимікробна резистентність; громадське здоров’я; стратегічне управління; професійна підготовка; Antibiotic Stewardship; комплаєнс пацієнтів; цифровізація; поведінкова економіка.Анотація
Мета. Дослідити антимікробну резистентність (АМР) як стратегічний виклик у системі громадського здоров’я та оцінити рівень професійної готовності майбутніх фахівців до реалізації програм інфекційного контролю й Antibiotic Stewardship. Матеріали і методи. Проведено одномоментне соціо-гігієнічне дослідження серед 39 здобувачів вищої освіти Тернопільського національного медичного університету. Використано авторську анкету «Оцінка обізнаності та професійної готовності майбутніх фахівців до протидії антибіотикорезистентності», що охоплювала когнітивний, освітньо-технологічний, поведінково-комунікаційний та стратегічно-управлінський домени. Збір даних здійснювався онлайн, статистичний аналіз проводився методами описової статистики з використанням Microsoft Excel. Результати. Встановлено 100% номінальну обізнаність здобувачів вищої освіти з поняттям АМР, проте лише 30,8% знайомі з міжнародними програмами WHO/ECDC. 78,9 % респондентів висловили потребу у модернізації навчальних модулів, а 97,4 % визначили АМР як головний виклик найближчих десятиліть. Виявлено «комунікаційний парадокс»: абсолютна готовність до роз’яснювальної роботи (100 %) поєднується зі скепсисом щодо комплаєнсу пацієнтів (5,1%). Пріоритетним заходом студенти вважають посилення контролю та аудиту призначень (64,1%), що узгоджується з цілями Державної стратегії-2030. Висновки. Антимікробна резистентність є ключовим об’єктом стратегічного управління у сфері громадського здоров’я. Професійна підготовка майбутніх фахівців потребує трансформації від теоретичного засвоєння знань до практичного опанування інструментів Antibiotic Stewardship, симуляційних технологій та моделей поведінкової економіки. Високий запит на цифровізацію та аудит свідчить про готовність молодих спеціалістів до впровадження «Data-driven policy» та формування нової управлінської парадигми.
Посилання
Global burden of bacterial antimicrobial resistance in 2019: a systematic analysis / C. J. Murray et al. The Lancet. 2022. Vol. 399, Iss. 10325. P. 629–655. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)02724-0 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)02724-0
Stemming the superbug tide: just a few dollars more. Paris: OECD Publishing, 2018. 180 p. (OECD Health Policy Studies). URL: https://www.oecd.org/en/publications/stemming-the-superbug-tide_9789264307599-en.html
Про систему громадського здоров’я: Закон України від 06 верес. 2022 р. № 2573-IX. Відомості Верховної Ради України. 2022. № 45. Ст. 272. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text
Global action plan on antimicrobial resistance. Geneva: WHO Press, 2015. 28 p. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789241509763
Surveillance of antimicrobial resistance in Europe, 2023. European Centre for Disease Prevention and Control. 2023.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
