СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.1.13859Ключові слова:
середньорічна температура, серцево-судинні захворювання, міське та сільське населення, індекс забрудненняАнотація
Мета: встановити взаємозв’язок серцево-судинних захворювань в Україні із підвищенням середньорічної температури.
Матеріали і методи. Проаналізовано дані Державної служби статистики України щодо кількості випадків серцево-судинних захворювань з 1990 по 2013 рік, а також щодо частки міського і сільського населення у різних областях за 1990, 2000 та 2013 роки. Статистичні дані, починаючи від 2014 року, не використовувалися у зв’язку з їх відсутністю з тимчасово окупованих територій України. У світовій базі даних – The Global Historical Climatology Network – отримано показники середньорічних температур. За допомогою національних доповідей про стан навколишнього природного середовища в Україні оцінювали забрудненість атмосферного повітря регіонів України. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою кореляційного та регресійного аналізу з визначенням достовірності апроксимації.
Результати. Встановлено прямий середній кореляційний зв’язок між середньорічними температурами та кількістю вперше зареєстрованих випадків серцево-судинних захворювань в Україні в період із 1990 по 2013 рік (коефіцієнт кореляції +0,5). Після проведення аналізу між регіонами України встановлено, що в областях із прямими сильними та середніми кореляційними зв’язками між кількістю вперше виявлених хвороб системи кровообігу і середньорічними температурами повітря (Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Харківська, Донецька, Автономна Республіка Крим, Київська, Сумська, Херсонська, Одеська, Миколаївська, Кіровоградська, Львівська, Житомирська області) переважає міське населення, а також більший індекс забруднення атмосферного повітря. В інших областях України, де переважає сільське населення, встановлена слабка пряма, а також обернена кореляційні залежності і нижчий рівень забруднення атмосферного повітря.
Висновки. Протягом останніх десятиліть зростає середньорічна температура навколишнього середовища, що негативно впливає на здоров’я людей, зокрема на серцево-судинну систему, викликаючи її ураження. Тому важливо починати діяти зараз, щоб уникнути негативних наслідків глобального потепління.
Посилання
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny [State Statistics Service of Ukraine]. Retrieved from: http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
Ministerstvo oxorony zdorovya [Ministry of Health of Ukraine]. Retrieved from: https://moz.gov.ua/article/health/zahvorjuvannja-sercevo-sudinnoi-sistemi-faktori-riziku-ta-profilaktika [in Ukrainian].
Nacionalna dopovid pro stan navkolyshnogo pryrodnogo seredovyshha v Ukrayini u 2004 rotsi [National Report on the State of the Environment in Ukraine in 2004]. Retrieved from: https://ecoclubrivne.org/files/2_nac_dop_pro_stan_nps_2004.pdf [in Ukrainian].
Nacionalna dopovid pro stan navkolyshnogo pryrodnogo seredovyshha v Ukrayini u 2012 rotsi [National Report on the State of the Environment in Ukraine in 2012]. Retrieved from: https://mepr.gov.ua/news/31172.html [in Ukrainian].
Osnovy biostatystyky, yiyi znachennya v praktyrsi oxorony zdorovia [Fundamentals of biostatistics, its importance in health practice]. Retrieved from: https://svitppt.com.ua/medicina/osnovi-biostatistiki-ii-znachennya-v-praktici-ohoroni-zdorovya.html [in Ukrainian].
Dyachuk, D.D., Moroz, G.Z., Gidzinskaya, I.M., Kravchenko, A.M., Lasitsa, T.S., & Dzizinskaya, O.O. (2019). Profilaktyka sercevo-sudynnyx zaxvoryuvan: teoretychni zasady ta praktychne vprovadzhennya [Prevention of cardiovascular diseases: theoretical fundamentals and practical implementation]. Kyiv [in Ukrainian].
Ramkova konventsiya Organizatsiyi Obiednanykh Nacii pro zminu klimatu [United Nations Framework Convention on Climate Change]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_044 [in Ukrainian].
Ukrayinskyj Gidrometcentr [Ukrainian Meteorological Center]. Retrieved from: https://meteo.gov.ua/ [in Ukrainian].
Yak viyna nablyzhaie globalne poteplinnia ta masove vymyrannia na Zemli [How War Brings Global Warming and Mass Extinction on Earth]. Retrieved from: https://rubryka.com/article/war-and-climate-change/ [in Ukrainian].
Liu, С., Chen, R., Sera, F., Vicedo-Cabrera, A.M., Guo, Y., & Tong, S. (2019). Ambient particulate air pollution and daily mortality in 652 cities. N. Engl. J. Med., 381(8), 705-715. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMc1913285
Bezruk, T. (2021). Climate change, war and forest fires in eastern Ukraine. Open Democracy.
(2020). GBD 2019 Demographics Collaborators. Global age-sex-specific fertility, mortality, healthy life expectancy (HALE), and population estimates in 204 countries and territories, 1950–2019: a comprehensive demographic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet, 396, 1160-1203.
Pachauri, R.K., Allen, M.R., Barros, V.R., Broome, J., Cramer, W., Christ, R., … Church, J.A., (2014). Climate Change 2014: Synthesis Report. Contribution of Working Groups I, II and III to the Fifth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Geneva, Switzerland: IPCC.
Menne Matthew, J. (2012). Global Historical Climatology Network - Daily (GHCN-Daily), Version 3. NOAA National Climatic Data Center.
Miles Marchand, M.D., Kenneth Gin, M.D., & FRCPC, FCCS. (2021). The Cardiovascular System in Heat Stroke. CJC Open, 1-6.
Peters, A., & Schneider, A. (2021). Cardiovascular risks of climate change. Nat. Rev. Cardiol., 18, 1-2. DOI: https://doi.org/10.1038/s41569-020-00473-5
Rossati, A. (2017). Global Warming and Its Health Impact. Int. J. Occup. Environ. Med., 8(1), 7-20. DOI: https://doi.org/10.15171/ijoem.2017.963
Shevchenko, O. (2021). Human Thermal Comfort Conditions during Heat Wave Events in Kyiv, Ukraine. Environ. Res. Eng. Manag., 77, 99-110. DOI: https://doi.org/10.5755/j01.erem.77.2.23142
Vicedo-Cabrera, A.M., Scovronick, N., Sera, F., Roye, D., Shneider, R., Tobias, A., … Gasparrini, A. (2021). The burden of heat-related mortality attributable to recent human-induced climate change. Nat. Clim. Chang., 11, 492-500. DOI: https://doi.org/10.1038/s41558-021-01058-x
Watts, N., Amann, M., Arnell, N., Ayeb-Karlsson, S., Belesova, K., Boykoff, M., … Montgomery, H. (2019). The 2019 report of The Lancet Countdown on health and climate change: ensuring that the health of a child born today is not defined by a changing climate. Lancet, 394(10211), 1836-1878. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)32596-6
Gostimirovic, M., Novakovic, R., Rajkovic, J., Djokic, V., Terzic, D., Putnik, S., & Gojkovic-Bukarica, L. (2020). The influence of climate change on human cardiovascular function. Arch. Environ. Occup. Health, 75(7), 406-414. DOI: https://doi.org/10.1080/19338244.2020.1742079
Tong, S., & Ebi, K. (2019). Preventing and mitigating health risks of climate change. Environmental Research, 174, 9-13. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envres.2019.04.012
Abdurakhmonovna, S.K., Ibodullayevna, S.F., Odilovna, A.N., & Aminovna, A.R. (2021). Urban environment change and population morbidity. International Journal of Development and Public Policy, 1(6), 66-69.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
