РОЛЬ І ПРОБЛЕМАТИКА ПОСМЕРТНОГО ДОНОРСТВА

Автор(и)

  • М. С. Загрійчук Інститут cерця МОЗ України, м. Київ, Україна
  • І. П. Марчук Волинська обласна клінічна лікарня Волинської обласної ради, м. Луцьк, Україна Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна
  • О. О. Підопригора Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ, Україна
  • Т. С. Мигалега Волинська обласна клінічна лікарня Волинської обласної ради, м. Луцьк, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2022.4.13677

Ключові слова:

донорство органів, експлантація, смерть мозку, трансплантація органів

Анотація

Мета: визначити залежність кількості експлантацій органів в ефективних посмертних донорів від віку та результатів лабораторних досліджень, та дослідити частку придатних до трансплантації органів в останніх.

Матеріали і методи. В дослідження включили 14 посмертних донорів, у яких було виконано експлантацію органів у період з травня 2021 р. по грудень 2021 р. в КНП КОКЛ, з них 56,3 % чоловіків та 43,7 % жінок. За віком пацієнти були розділені на 2  групи: 1 група – молодші 50 років, 2 група – 50 років та старші.

Результати. За результатами статистичної обробки даних можна стверджувати, що групи достовірно не відрізнялися за статтю, індексом маси тіла, тривалістю перебування у ВРІТ, й такими лабораторними показниками, як середній рівень креатиніну, натрію, АЛТ та АСТ, водночас спостерігалася достовірна різниця за вмістом сечовини та безпосередньо за віком, р=0,03 та р=0,000034 відповідно. Достовірної статистичної різниці за кількістю експлантацій не було.

Висновки. Сучасний розвиток трансплантології в нашій країні дозволив у боротьбі за життя пацієнтів значно покращити результати. Посмертне донорство рятує життя одночасно щонайменше 4 осіб. В Україні не прописані критерії маргінального донорства, розширені критерії для донації та відсутній уніфікований протокол кондиціонування потенційного донора. Вік посмертного донора не є критичним критерієм для донації органів. Незважаючи на лабораторні показники безпеки, частина органів донора не придатна для подальшої трансплантації, в даному дослідженні це 36 % сердець, 43 % печінок та 7 % нирок. Подальші дослідження на більшій групі пацієнтів необхідні для подальшого вивчення ефективності використання донорів та післятрансплантаційних віддалених результатів.

Біографії авторів

  • автор М. С. Загрійчук, афіліація Інститут cерця МОЗ України, м. Київ, Україна

    завідувач відділення трансплантації нирки та гемодіалізу, хірург-трансплантолог, Інститут cерця МОЗ України

  • автор І. П. Марчук, афіліація Волинська обласна клінічна лікарня Волинської обласної ради, м. Луцьк, Україна Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

    лікарка-хірургиня, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова Національної академії медичних наук України

  • автор О. О. Підопригора, афіліація Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ, Україна

    лікарка-хірургиня, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова Національної академії медичних наук України

  • автор Т. С. Мигалега, афіліація Волинська обласна клінічна лікарня Волинської обласної ради, м. Луцьк, Україна

    лікарка-гастроентерологиня, трансплант-координаторка відділення трансплантації органів, хірургії печінки та підшлункової залози Волинської обласної клінічної лікарні Волинської обласної ради

Посилання

Bozkurt, B., & Kılıç M. (2015). Marginal Donors in Renal Transplantation. Transplantation Proceedings, 47(5), 1273-1281. DOI 10.1016/j.transproceed.2015.04.006. DOI: https://doi.org/10.1016/j.transproceed.2015.04.006

Yilmaz, G., Ozdemir, E., Yildar, M., Karayagiz, H., Berber, I., & Cakir, U. (2022). Graft and Patient Survival in Kidney Transplant Recipients Over the Age of Sıxty-Five. Cureus, 14(1). DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.20913

Levitt, M. (2015). Could the organ shortage ever be met? Life Sci. Soc. Policy, 11(6). DOI 10.1186/s40504-015-0023-1. DOI: https://doi.org/10.1186/s40504-015-0023-1

Messina, M., Diena, D., Dellepiane, S., Guzzo, G., Lo Sardo, L., Fop, F., … Biancone, L. (2017). Long-Term Outcomes and Discard Rate of Kidneys by Decade of Extended Criteria Donor Age. CJASN, 12(2), 323-331. DOI: https://doi.org/10.2215/CJN.06550616

Ruggenenti, P., Cravedi, P., Gotti, E., Plati, A., Marasà, M., Sandrini, S., … Remuzzi, G. (2021). Mycophenolate mofetil versus azathioprine in kidney transplant recipients on steroid-free, low-dose cyclosporine immunosuppression (ATHENA): A pragmatic randomized trial. PLoS Med., 18(6), e1003668. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1003668

Ong, S.C., & Gaston, R.S. (2021). Thirty Years of Tacrolimus in Clinical Practice. Transplantation, 105(3), 484-495. DOI: https://doi.org/10.1097/TP.0000000000003350

Heldal, K., Hartmann, A., Leivestad, T., Lien, B., Foss, A.E., & Midtvedt, K. (2011). Renal transplantation is also an option for patients over 70. Tidsskr. Nor. Laegeforen., 131(20), 2004-2007. DOI: https://doi.org/10.4045/tidsskr.10.1391

Saidi, R.F., & Hejazii Kenari, S.K. (2014). Challenges of organ shortage for transplantation: solutions and opportunities. Int. J. Organ Transplant. Med., 5(3), 87-96.

Stephan, A. (2017). Organ Shortage: Can We Decrease the Demand? Experimental and Clinical Transplantation. Official Journal of the Middle East Society for Organ Transplantation, 15(1), 6-9.

Vathsala, A., & Woo, K.T. (1999). Renal transplantation in cyclosporine-treated recipients at the Singapore General Hospital. Clin. Transpl., 189-197.

Bae, S., Massie, A.B., Thomas, A.G., Bahn, G., Luo, X., Jackson, K.R., … Garonzik Wang, J.M. (2018). Who can tolerate a marginal kidney? Predicting survival after deceased donor kidney transplant by donor-recipient combination. American Journal of Transplantation. DOI 10.1111/ajt.14978. DOI: https://doi.org/10.1111/ajt.14978

Завантаження

Опубліковано

2023-04-05

Номер

Розділ

Здоров'я і суспільство