ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ: СИТУАЦІЯ В СВІТІ І В УКРАЇНІ – У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ТА З НЕАТИПОВОЮ ГІПЕРПРОЛІФЕРАТИВНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ЕНДОМЕТРІЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10596Ключові слова:
порушення менструального циклу, гіперпроліферативна патологія ендометрія, поліп тіла матки, гіперплазія ендометріяАнотація
Мета: вивчити особливості порушення менструального циклу (ПМЦ) в Україні у 2010–2017 рр. у жінок репродуктивного віку та з неатиповою гіперпроліферативною патологією ендометрія (НГПЕ).
Матеріали і методи. Використано дані статистичної звітності МОЗ України та Державної служби статистики України щодо жіночого населення віком 18–49 років. Вивчено особливості менструальної функції у 184 пацієнток із НГПЕ, поділених на три групи: І (n=60) – неатипова гіперплазія ендометрія (НГЕ), ІІ (n=62) – поліпи тіла матки (ПТМ), ІІІ (n=62) – поєднання НГЕ+ПТМ.
Результати. Частота ПМЦ серед жінок України у 2010–2017 рр. становила 15,96 ‰. Відзначено коливання значень показника від найнижчих у м. Севастополі (2,92 ‰) та в Луганській області (5,90 ‰) до найвищих у Дніпропетровській області (26,16 ‰) та в м. Києві (29,84 ‰). Встановлено, що чим більша поширеність ПМЦ, тим більша частота хвороб сечостатевої системи (r=0,75) та деяких гінекологічних захворювань – сальпінгітів (r=0,63), ендометріозу (r=0,42). Найвищу частоту ПМЦ спостерігали у ІІІ (61,3 %) та в І (53,3 %) групах, і лише у третини (32,3 %) хворих ІІ групи.
Висновки. 1. Найвищі показники порушення менструального циклу визначено у жінок з НГЕ та поєднанням НГЕ+ПТМ на відміну від пацієнток тільки з поліпами тіла матки. 2. ПМЦ можна розглядати як маркер та показник неблагополуччя функціонування сечостатевої системи та наявності гіперпроліферативного процесу ще на догоспітальному етапі.
Посилання
Liu, Z., Doan, Q.V., Blumenthal, P., & Dubois, R.W. (2007). A systematic review evaluating health-related quality of life, work impairment, and health-care costs and utilization in abnormal uterine bleeding. Value Health, 10 (3), 183-194. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1524-4733.2007.00168.x
Abid, M., Hashmi, A.A., Malik, B., Haroon, S., Faridi, N., Edhi, M.M., & Khan, M. (2014). Clinical pattern and spectrum of endometrial pathologies in patients with abnormal uterine bleeding in Pakistan: need to adopt a more conservative approach to treatment. BMC Women’s Health, 14, 132-139. DOI: https://doi.org/10.1186/s12905-014-0132-7
Gavin, L., Moskosky, S., Carter, M., Curtis, K., Glass, E., Godfrey, E., et al. (2014). Providing quality family planning services: Recommendations of CDC and the US Office of Population Affairs. MMWR Recomm. Rep., 63, 1-54.
Fraser, I.S., Mansour, D., Breymann, C., Hoffman, C., Mezzacasa, A., & Petraglia, F. (2015). Prevalence of heavy menstrual bleeding and experiences of affected women in a European patient survey. Int. J. Gynecol. Obstet., 128, 196-200. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2014.09.027
Heli vaara-Peippo, S., Hurskainen, R., Teperi, J., Aalto, A.M., Grénman, S., Halmesmäki, K., … & Paavonen, J. (2013). Quality of life and costs of levonorgestrel-releasing intrauterine system or hysterectomy in the treatment of menorrhagia: a 10-year randomized controlled trial. Am. J. Obstet. Gynecol., 209, 535, e1-14.
ACOG COMMITTEE OPINION SUMMARY, 785. (2019). Screening and Management of Bleeding Disorders in Adolescents With Heavy Menstrual Bleeding. Obstetrics & Gynecology, 134 (3), 658-659.
Omani Samani, R., Almasi Hashiani, A., Razavi, M., Vesali, S., Rezaeinejad, M., Maroufizadeh, S., & Sepidarkish, M. (2018). The prevalence of menstrual disorders in Iran: A systematic review and meta-analysis. Int. J. Reprod. Biomed. (Yazd), 16 (11), 665-678.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
