КОНЦЕПТУЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПАЦІЄНТАМ ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ НА ПЕРВИННОМУ РІВНІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2014.3.3501Анотація
Мета: розробити концептуальні підходи до організації медичної допомоги пацієнтам хірургічного профілю на первинному рівні надання медичної допомоги лікарями загальної практики – сімейними лікарями.
Матеріали і методи. Під час виконання роботи застосовувалися бібліосемантичний, структурно-логічного аналізу та метод концептуального моделювання. У ході дослідження використано результати власних попередніх досліджень. Методичною основою дослідження став системний підхід.
Результати. Було розроблено концептуальні організаційні підходи із забезпечення пацієнтів хірургічного профілю медичною допомогою ЛЗП-СЛ на первинному рівні надання медичної допомоги.
Висновки. Впровадження запропонованих інновацій дозволить усунути наявні керовані недоліки в організації ПМСД пацієнтам хірургічного профілю за рахунок удосконалення структурної компоненти та компоненти процесу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: первинна медико-санітарна допомога, лікар загальної практики - сімейний лікар, захворювання хірургічного профілю, концептуальний підхід, інновація.Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
