КЛІНІКО-ФАРМАКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ МЕДИКАМЕНТОЗНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2026.2.16421Ключові слова:
гострі порушення мозкового кровообігу; фармакотерапія; клініко-фармакологічний аналіз; Програма медичних гарантій; Національний перелік лікарських засобів.Анотація
Мета. Здійснити клініко-фармакологічний аналіз фармакотерапії пацієнтів із гострими порушеннями мозкового кровообігу та оцінити раціональність і ефективність реалізації державної моделі лікарського забезпечення в умовах стаціонару. Матеріали і методи. Проведено одноцентрове ретроспективне аналітичне дослідження на базі профільного закладу охорони здоров’я. Проаналізовано 72 медичні карти пацієнтів із ГПМК. Використано клініко-фармакологічний метод аналізу призначень за міжнародними непатентованими назвами. Оцінювали відповідність фармакотерапії чинним клінічним протоколам, рекомендаціям ESO/WSO, Національному переліку основних лікарських засобів України та рівень забезпечення в межах Програми медичних гарантій. Результати. У структурі пацієнтів переважали ішемічні інсульти (75%) над геморагічними (25%). Фармакотера- пія мала мультикомпонентний характер і включала системний тромболізис, антитромботичні, антигіпертензивні, інфузійні, осмотичні та нейрометаболічні засоби. Встановлено загальну відповідність терапії клінічним протоколам. Водночас повна відповідність Національному переліку лікарських засобів не підтверджена через варіабельний статус окремих препаратів та неоднорідне покриття ПМГ. Отримані дані свідчать про високий рівень імплементації доказових підходів, але недостатню нормативну уніфікацію фармакотерапії. Висновки. Державна модель лікарського забезпечення пацієнтів із ГПМК є клінічно обґрунтованою та забезпечує доступ до базових лікарських засобів і безперервність ургентної допомоги. Подальше вдосконалення повинно бути спрямоване на посилення стандартизації призначень та впровадження методології оцінки медичних технологій для підвищення клінічної та фармакоекономічної ефективності лікування.
Посилання
World Health Organization. Global health estimates: leading causes of death and disability. Geneva: WHO, 2023. URL:
https://www.who.int/data/gho/data/themes/mortality-and-global-health-estimates
Feigin V. L., Brainin M., Norrving B. et al. Global stroke fact sheet 2022. International Journal of Stroke. 2022. Vol. 17, No. 1. P. 18–29. DOI: https://doi.org/10.1177/17474930211065917. DOI: https://doi.org/10.1177/17474930211065917
GBD 2019 Stroke Collaborators. Global, regional, and national burden of stroke and its risk factors, 1990–2019: a systematic analysis. The Lancet Neurology. 2021. Vol. 20, No. 10. P. 795–820. DOI: https://doi.org/10.1016/S1474-4422(21)00252-0. DOI: https://doi.org/10.1016/S1474-4422(21)00252-0
Національна служба здоров’я України. Програма медичних гарантій 2024. Київ, 2024. URL: https://nszu.gov.ua (дата звернення: 15.04.2026).
Campbell B. C. V., De Silva D. A., Macleod M. R. et al. Ischaemic stroke. Nature Reviews Disease Primers. 2019. Vol. 5. Art. 70. DOI: https://doi.org/10.1038/s41572-019-0118-8. DOI: https://doi.org/10.1038/s41572-019-0118-8
Powers W. J., Rabinstein A. A., Ackerson T. et al. 2019 guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke. Stroke. 2019. Vol. 50, No. 12. P. e344–e418. DOI: https://doi.org/10.1161/STR.0000000000000211. DOI: https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.119.026917
Turc G., Bhogal P., Fischer U. et al. European Stroke Organisation (ESO) guidelines on mechanical thrombectomy in acute ischemic stroke. European Stroke Journal. 2019. Vol. 4, No. 1. P. 6–12. DOI: https://doi.org/10.1177/2396987319832140. DOI: https://doi.org/10.1177/2396987319832140
Berge E., Whiteley W., Audebert H. et al. European Stroke Organisation (ESO) guidelines on intravenous thrombolysis for acute ischaemic stroke. European Stroke Journal. 2021. Vol. 6, No. 1. P. I–LXII. DOI: https://doi.org/10.1177/2396987321989865. DOI: https://doi.org/10.1177/2396987321989865
O'Rourke B., Oortwijn W., Schuller T.; International Joint Task Group. The new definition of health technology assessment: a milestone in international collaboration. International Journal of Technology Assessment in Health Care. 2020. Vol. 36, № 3. P. 187–190. DOI: 10.1017/S0266462320000215. DOI: https://doi.org/10.1017/S0266462320000215
Norrving B., Barrick J., Davalos A. et al. Action plan for stroke in Europe 2018–2030. European Stroke Journal. 2018. Vol. 3, No. 4. P. 309–336. DOI: https://doi.org/10.1177/2396987318808719. DOI: https://doi.org/10.1177/2396987318808719
Уніфікований клінічний протокол «Ішемічний інсульт» : наказ МОЗ України від 17.04.2024 № 714. Київ, 2024.
Національний перелік основних лікарських засобів : постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333 (ред. від 27.12.2023 № 1396). Київ, 2023.
Методичні рекомендації з оцінки медичних технологій (HTA). Державний експертний центр МОЗ України. Київ, 2021.
Коваленко В. М., Лутай М. І., Сіренко Ю. М. та ін. Серцево-судинні захворювання в Україні: статистика та тенденції. Український кардіологічний журнал. 2020. № 3. С. 10–18.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
