ІНФРАСТРУКТУРНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ У ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2026.2.16411Ключові слова:
діти; фізична активність; зміцнення здоров’я; школа; територіальна громада; село; інфраструктура; громадське здоров’я; Закарпаття.Анотація
Мета: оцінити рівень забезпечення та доступності спортивної інфраструктури для дитячого населення територіальних громад Закарпатської області. Матеріали та методи. Застосовано бібліосемантичний, соціологічний та статистичний методи. Збір даних проводився шляхом онлайн-анкетування територіальних громад Закарпатської області за допомогою платформи Google Forms. У дослідженні взяли участь 19 громад. Оцінювалися показники забезпеченості закладами загальної середньої освіти, шкільними спортивними майданчиками, спортивними залами, а також дитячими й спортивними майданчиками на рівні громад у перерахунку на 1000 дитячого населення. Статистична обробка здійснювалася із використанням методів описової статистики. Результати. Встановлено значну варіабельність показників інфраструктурного забезпечення територіальних громад. Середній рівень забезпеченості закладами загальної середньої освіти становив 2,77 на 1000 дітей, при цьому 63,16% громад характеризуються низьким рівнем доступності умов для занять фізичною активністю в шкільному середовищі. Середнє значення забезпеченості шкіл відкритими спортивними майданчиками становило 2,09, а спортивними залами – 1,34, причому низький рівень забезпеченості відзначено у 78,94% та 89,47% громад відповідно. Показники позашкільної інфраструктури також залишаються недостатніми: середній рівень забезпеченості спортивними майданчиками становив 1,04, дитячими майданчиками – 2,17 на 1000 дитячого населення, при цьому низький рівень зафіксовано у 89,47% та 73,68% громад відповідно. Виявлено територіальні громади з повною відсутністю окремих елементів інфраструктури, що суттєво обмежує можливості для занять фізичною активністю у позанавчальний час. Висновки. Встановлено недостатній та нерівномірний рівень інфраструктурного забезпечення територіальних громад, що обмежує доступність занять фізичною активністю для дітей у шкільному та позанавчальному середовищі. Отримані результати обґрунтовують необхідність впровадження комплексного підходу до розвитку інфраструктури як ключового чинника підвищення рівня фізичної активності та зміцнення громадського здоров’я.
Посилання
Шепелла Г. Л., Брич В. В. Окремі аспекти формування фізичної активності у дітей шкільного віку. Україна. Здоров’я нації. 2024. № 2. С. 41–50. DOI: https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.2/07 DOI: https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.2/07
Наумко Ю. С., Самойленко Т. Г. Розвиток спортивної інфраструктури як дієвий інструмент провадження соціальної політики в регіоні . Інфраструктура ринку. 2019. № 37. С. 523–529. URL: http://www.market-infr.od.ua/journals/2019/37_2019_ukr/78.pdf
Smith M., et al. Systematic literature review of built environment effects on physical activity and active transport: an update and new findings on health equity // International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity. 2017. Vol. 14, № 1. Art. 158. DOI: https://doi.org/10.1186/s12966-017-0613-9 DOI: https://doi.org/10.1186/s12966-017-0613-9
Volpe S. L. The built environment and physical activity. American College of Sports Medicine (ACSM). URL: https://acsm.org/built-environment-physical-activity/
Zhang Y., Koene M., Reijneveld S. A., et al. The impact of interventions in the built environment on physical activity levels: a systematic umbrella review. International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity. 2022. Vol. 19. Art. 156. DOI: https://doi.org/10.1186/s12966-022-01399-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s12966-022-01399-6
Rapalavičius A., Venclovienė J., Dėdelė A., Andrusaitytė S. Effect of urban infrastructure on physical activity and health indicators: the case of the city of Kaunas, Lithuania. Sustainability. 2025. Vol. 17, № 22. Art. 10006. DOI: https://doi.org/10.3390/su172210006 DOI: https://doi.org/10.3390/su172210006
Імас Є., Ратніков Д., Андрєєва О. Розвиток спортивної інфраструктури як чинник залучення різних груп населення до оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2023. № 4. С. 27–30. DOI: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2022.4.27-30 DOI: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2022.4.27-30
Карабанов Є., Осіпов В. Аналіз сучасних проблем та перспектив розвитку фізичної культури та спорту для дорослого населення в Україні та країнах Європи. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective. 2023. № 1. С. 90–97. DOI: https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.14 DOI: https://doi.org/10.31891/pcs.2023.1.14
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
