СОЦІАЛЬНО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЗДОРОВʼЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ПРАКТИК
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2026.2.16410Ключові слова:
громадське здоровʼя; якість життя; цифровізація; кіберхондрія; цифрова медична грамотність; mHealth-технології.Анотація
Мета: проаналізувати комплексний вплив цифрових технологій та інструментів штучного інтелекту на здоровʼязбережувальну поведінку й субʼєктивне благополуччя населення, а також провести соціально-гігієнічну оцінку якості життя та ідентифікувати нові загрози в системі громадського здоров’я. Матеріали і методи. Дослідження проведено у форматі пілотного крос-секційного онлайн-анкетування з урахуванням міжнародних стандартів CROSS. До вибірки увійшли 190 респондентів віком від 19 до 69 років (середній вік – 32,2±8,4 року). Оцінювання параметрів якості життя (HRQoL) здійснювалося за допомогою адаптованого опитувальника ВООЗ (WHOQOL-BREF). Рівень цифрової медичної грамотності визначали за елементами шкали DHLI. Статистична обробка даних виконувалася в програмному комплексі SPSS із застосуванням t-критерію Стьюдента (p<0,05). Результати. Загальний інтегральний показник якості життя респондентів становив 3,63 бала, а рівень задоволеності власним здоров’ям – 3,53 бала. Найнижчий результат серед усіх доменів зафіксовано щодо рівня життєвої енергії (3,35 бала), що вказує на ознаки «цифрового стомлення» населення. У групі осіб із вираженою кіберхондрією рівень життєвої енергії був достовірно нижчим (3,14 бала) порівняно з нормою (3,45 бала). Здатність до виконання щоденних дій у цій групі також знизилася до 3,29 бала проти 3,58 у групі норми. З іншого боку, свідоме використання mHealth-додатків для моніторингу стану супроводжувалося вищим рівнем задоволеності самопочуттям (3,74 бала). Висновки. Встановлено амбівалентний вплив цифровізації на якість життя: компульсивний пошук медичного контенту знижує рівень життєвої енергії та щоденну продуктивність, тоді як раціональне використання mHealth- інструментів покращує самопочуття. Цифрова медична грамотність визначена ключовим фактором захисту від інформаційного стресу.
Посилання
Prevalence and associated factors of cyberchondria: a scoping review / D. Miezah et al. Scientific world journal. 2026.Vol. 2026. P. 9950027. DOI: https://doi.org/10.1155/tswj/9950027. DOI: https://doi.org/10.1155/tswj/9950027
Xu R., Starcevic V. Cyberchondria in older adults and its relationship with cognitive fusion, health-related quality of life, and mental well-being: mediation analysis. JMIR aging. 2025. Vol. 8. P. e70302. URL: https://doi.org/10.2196/70302. DOI: https://doi.org/10.2196/70302
Yang C., Xu R. H. Impact of cyberchondria on health and quality of life: scoping review. J med internet res. 2025. Vol. 27, e77977. DOI: https://doi.org/10.2196/77977. DOI: https://doi.org/10.2196/77977
The effect of cyberchondria on anxiety, depression and quality of life during COVID-19: the mediational role of obsessive-compulsive symptoms and Internet addiction / F. Ambrosini et al. Heliyon. 2022. Vol. 8, no. 5. P. e09437. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2022.e09437. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2022.e09437
MHealth intervention for improving pain, quality of life, and functional disability in patients with chronic pain: systematic review / M. Moreno-Ligero et al. JMIR mHealth and uHealth. 2023. Vol. 11. P. e40844. DOI: https://doi.org/10.2196/40844. DOI: https://doi.org/10.2196/40844
Saevarsdottir S. R., Gudmundsdottir S. L. Mobile apps and quality of life in patients with breast cancer and survivors: systematic literature review. Journal of medical internet research. 2023. Vol. 25. P. e42852. DOI:https://doi.org/10.2196/42852. DOI: https://doi.org/10.2196/42852
Hou Q. L., Liu L. Y., Wu Y. The effects of mhealth interventions on quality of life, anxiety, and depression in patients with coronary heart disease: meta-analysis of randomized controlled trials. Journal of medical internet research. 2024. Vol. 26. P. e52341. DOI: https://doi.org/10.2196/52341. DOI: https://doi.org/10.2196/52341
Efficacy of mHealth aided 12-week meditation and breath intervention on change in burnout and professional quality of life among health care providers of a tertiary care hospital in north India: a randomized waitlist-controlled trial / P. Bhardwaj et al. Frontiers in public health. 2023. Vol. 11. P. 1258330. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1258330. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1258330
Xin Y., Weina H., Yan D. Digital literacy impacts quality of life among older adults through hierarchical mediating mechanisms. Scientific reports. 2025. Vol. 15, no. 1. P. 19288. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-025-04472-9. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-025-04472-9
Impact of health and digital health literacy on quality of life following radical prostatectomy for prostate cancer: prospective single-center cohort study / A. Keles et al. World journal of urology. 2024. Vol. 42, no. 1. P. 241. DOI: https://doi.org/10.1007/s00345-024-04960-z. DOI: https://doi.org/10.1007/s00345-024-04960-z
Exploring the influence of health and digital health literacy on quality of life and follow-up compliance in patients with primary non-muscle invasive bladder cancer: a prospective, single-center study / A. Keles et al. World journal of urology. 2025. Vol. 43, no. 1. P. 94. DOI: https://doi.org/10.1007/s00345-025-05463-1. DOI: https://doi.org/10.1007/s00345-025-05463-1
Sharma A., et al. A consensus-based checklist for reporting of survey studies (CROSS). Journal of general internal medicine. 2021. Vol. 36, no. 10. P. 3179–3187. DOI: https://doi.org/10.1007/s11606-021-06737-1. DOI: https://doi.org/10.1007/s11606-021-06737-1
Van der Vaart R., Drossaert C. Development of the digital health literacy instrument: measuring a broad spectrum of health 1.0 and health 2.0 skills. Journal of medical internet research. 2017. Vol. 19, no. 1. P. e27. DOI: https://doi.org/10.2196/jmir.6709. DOI: https://doi.org/10.2196/jmir.6709
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
