СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА НЕРІВНІСТЬ ТА ПОШИРЕНІСТЬ ОЖИРІННЯ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2026.2.16404Ключові слова:
соціально-економічна нерівність; ожиріння; гіподинамія; дієти з низьким вмістом фруктів; овочів, цільного зерна; горіхів та насіння; гіперглікемія; високий артеріальний тиск.Анотація
Мета. Проаналізувати динаміку та встановити особливості взаємозв’язку між рівнем економічного розвитку країн (за рівнем національного доходу) та показниками смертності, зумовленими ожирінням, метаболічними порушеннями та аліментарними чинниками ризику (особливостями дієти) у період з 1990 по 2021 рік. Матеріали і методи. Для проведення аналізу було використано дані з глобальних баз даних: Global Burden of Disease (GBD), Our World in Data, World Bank. У роботі використано статистичний та порівняльний аналізи, епідеміологічний метод, методи математичної статистики. Результати. Для країн із рівнем доходу вище середнього встановлено, що провідним чинником смертності є не стільки загальний надлишок калорій, скільки специфічні дієтологічні дефіцити. Зокрема, в Україні зафіксовано екстремально високі рівні смертності через недостатнє споживання цільного зерна (до 52,8%) та горіхів і насіння (31,9%). Встановлено стрімке зростання ролі високого рівня глюкози в крові як фактору смертності, особливо в країнах, що розвиваються. Універсальним чинником ризику для всіх груп країн стала низька фізична активність, темпи росту смертності від якої у країнах з доходом нижче середнього випереджають аналогічні показники розвинених країн. Найбільш вразливою категорією у сучасному світі стали країни «середнього доходу» (нижчого та вищого), де спостерігається поєднання високих темпів зростання ожиріння з критичними дефіцитами нутрієнтів (овочі, цільне зерно) та недостатнім медичним контролем метаболічних порушень. Це зумовлює необхідність перегляду національних стратегій харчування з акцентом на збільшення частки рослинних продуктів та цільнозернових культур. Висновки. Встановлено, що на поширеність ожиріння впливає економічний розвиток країн. Найбільш вразливою категорією у сучасному світі стали країни «середнього доходу» (нижчого та вищого), де спостерігається поєднання високих темпів зростання ожиріння з критичними дефіцитами нутрієнтів (овочі, цільне зерно) та недостатнім медичним контролем метаболічних порушень. Це зумовлює необхідність перегляду національних стратегій харчування з акцентом на збільшення частки рослинних продуктів та цільнозернових культур.
Посилання
Obesity and overweight. WHO. 2023. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight
NCD Risk Factor Collaboration. Worldwide trends in underweight and obesity from 1990 to 2022: a pooled analysis of 3663 population-representative studies with 222 million children, adolescents, and adults. The Lancet. 2024. Vol. 403, Iss. 10431. P. 1027–1050. DOI: 10.1016/S0140-6736(23)02750-2. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(23)02750-2
Our World in Data. Obesity. URL: https://ourworldindata.org/obesity
GBD 2021 Risk Factor Collaborators. Global Burden of 88 Risk Factors in 204 Countries and Territories, 1990–2021: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2021. The Lancet. 2024. Vol. 403. P. 2203.
Popkin B., Corvalan C., Grummer-Strawn L. Dynamics of the double burden of malnutrition and the changing nutrition reality. The Lancet. 2019. Vol. 395. P. 65–74. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)32497-3
Mendenhall E., Singer M. The global syndemic of obesity, undernutrition, and climate change. The Lancet. 2019. Vol. 393. P. 741. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)30310-1
Okunogbe et al. Economic Impacts of Overweight and Obesity. 2nd Edition with Estimates for 161 Countries. World Obesity Federation, 2022. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjgh-2022-009773
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
