Аліментарне забезпечення вітаміном D та клініко-метаболічні паралелі в дітей із гастроентерологічною патологією

Тетяна Тарас; Надія Гаврилюк; Оксана Прокопчук

doi:10.11603/2411-1597.2026.2.16477

Автор(и)

Тетяна Тарас Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна
Надія Гаврилюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-8745-7040 (неавтентифікований)
Оксана Прокопчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-2105-3617 (неавтентифікований)

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2026.2.16477

Ключові слова:

вітамін D, аліментарне забезпечення, діти, хронічний гастродуоденіт, функціональні розлади біліарного тракту, мінеральний гомеостаз, нутритивний статус

Анотація

Вступ. Недостатність та дефіцит вітаміну D (VD) є глобальною проблемою охорони здоров’я, що суттєво впливає на дитячу популяцію. Діти із соматичною гастроентерологічною патологією перебувають у зоні максимального ризику розвитку гіповітамінозу D через синергічний ефект кишкової мальабсорбції, дієтичних обмежень та системного нутритивного дисбалансу.

Мета роботи – оцінити стан аліментарного забезпечення вітаміном D дітей із гастроентерологічною патологією, встановити характер клініко-метаболічних порушень та обґрунтувати патогенетичні підходи до їх корекції.

Основна частина. Комплексне обстеження охопило 58 дітей віком 5–16 років (середній вік – (13,86±4,03) року), яких було поділено на дві групи: 1-ша (n=30) – діти з хронічним гастродуоденітом у стадії загострення; 2-га (n=28) – діти з функціональними розладами біліарного тракту. За допомогою тижневого анкетування встановлено, що фактичне середньодобове надходження VD із продуктами харчування в загальній вибірці є критично низьким і становить лише (82,63±61,12) МО (менше ніж 15–20 % від норми). Найнижчий рівень забезпечення виявлено в 1-й групі через обмежене споживання морської риби на тлі дієтичних обмежень та шлункової диспепсії. Хронічний брак аліментарного VD супроводжувався маніфестацією ознак порушення мінерального гомеостазу і трофічних розладів. Основними клінічними маркерами були: порушення постави (56,89 %), посіченість та випадання волосся (36,20 %), множинний карієс зубів (31,03 %), ламкість нігтів (27,58 %). Також у 22,41 % хворих верифіковано супутню алергічну патологію, що вказує на пригнічення позакісткових імуномодулювальних ефектів D-ендокринної системи. Описані зміни були більш вираженими у пацієнтів 1-ї групи.

Висновки. Дітям із патологією органів травлення притаманний глибокий аліментарний дефіцит вітаміну D, який неможливо компенсувати стандартною дієтотерапією. Ця категорія хворих потребує обов’язкового щорічного лабораторного скринінгу рівня 25(OH)D та включення до протоколів лікування медикаментозної дотації монопрепаратів холекальциферолу.

Посилання

Ghiga, G., Țarcă, E., Țarcă, V., Spoială, E. L., Păduraru, G., Gimiga, N., Boca, L.O., Iftinchi, O., Donos, M.A., Manole, L.M., & Trandafir, L.M. (2024). Vitamin D Deficiency: Insights and Perspectives from a Five-Year Retrospective Analysis of Children from Northeastern Romania. Nutrients, 16 (22), 3808. DOI: https://doi.org/10.3390/nu16223808

Rusińska, A., Płudowski, P., Walczak, M., Borszewska-Kornacka, M. K., Bossowski, A., Chlebna-Sokół, D., Czech-Kowalska, J., Dobrzańska, A., Franek, E., Helwich, E., Jackowska, T., Kalina, M. A., Konstantynowicz, J., Książyk, J., Lewiński, A., Łukaszkiewicz, J., Marcinowska-Suchowierska, E., Mazur, A., Michałus, I., Peregud-Pogorzelski, J., … Zygmunt, A. (2018). Vitamin D Supplementation Guidelines for General Population and Groups at Risk of Vitamin D Deficiency in Poland-Recommendations of the Polish Society of Pediatric Endocrinology and Diabetes and the Expert Panel With Participation of National Specialist Consultants and Representatives of Scientific Societies-2018 Update. Frontiers in endocrinology, 9, 246. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2018.00246

Kaur J., Khare S., Sizar O. et al. Vitamin D Deficiency [Updated 2025 Feb 15]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan.

Chowdhury, P.K., Dutta, P.K., Dutta, A.K., Chowdhury, A., Mahanta, J., & Chowdhury, P. (2022) Risk Factors Predicting Hypovitaminosis D in Children in South-East Region of Bangladesh. Journal of Biosciences and Medicines, 10, 44-55.

Marushko, Yu.V., & Movchan, O.S. (2025). Vitamin D u ditei: aktualni dokazy, klinichni rekomendatsii ta poshyreni pomylky [Vitamin D in children: current evidence, clinical recommendations and common mistakes]. Dytiachyi Likar, 2, 20-23 [in Ukrainian].

Marushko, Yu.V., & Hyshchak, T.V. (2021). Profilaktyka defitsytu vitaminu D u ditei. Stan problemy u sviti ta Ukraini [Prophylaxis of vitamin D deficiency in children. The state of the problem in the world and Ukraine]. Modern Pediatrics. Ukraine, 4, 37-45 [in Ukrainian].

Devulapalli, C.S. (2025). Vitamin D intake and status in children and adolescents: comparing vegetarian, vegan, and omnivorous diets. Acta Paediatrica, 114 (3), 498-504. DOI: https://doi.org/10.1111/apa.17463

EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition and Allergies (NDA), Turck, D., Bresson, J.L., Burlingame, B., Dean, T., Fairweather-Tait, S., Heinonen, M., Mangelsdorf, I., McArdle, H.J., Naska, A., Neuhäuser-Berthold, M., Nowicka, G., Pentieva, K., Sanz, Y., Siani, A., Sjödin, A., Stern, M., Tome, D., Vinceti, M., ... & Consensus of the EFSA (2018). Update of the tolerable upper intake level for vitamin D for infants. EFSA Journal, 16 (8), e05365. DOI: https://doi.org/10.2903/j.efsa.2018.5365

Chang, S.W., & Lee, H.C. (2019). Vitamin D and health – The missing vitamin in humans. Pediatric Neonatology, 60 (3), 237-244. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pedneo.2019.04.007

Chowdhury, P.K., Dutta, P.K., Dutta, A.K., Chowdhury, A., Mahanta, J., & Chowdhury, P. (2022). Risk Factors Predicting Hypovitaminosis D in Children in South-East Region of Bangladesh. Journal of Biosciences and Medicines, 10, 44-55. DOI: https://doi.org/10.4236/jbm.2022.103006

Marushko, Yu. V. (2015). Vitaminno-mineralna zabezpechenist ditei za suchasnykh umov [Vitamin and mineral supply of children under modern conditions]. Zdorov’ye Rebenka, 2, 9-14 [in Ukrainian].

Vid Streym, S., Hojskov, C.S., Moller, U.K., Heickendorff, K.L., Vestergaard, P., Mosekilde, L., & Rejnmark, L. (2016). Vitamin D content in human breast milk: a 9mo followup study. The American Journal of Clinical Nutrition, 103 (1), 107-114. DOI: https://doi.org/10.3945/ajcn.115.115105

Chacham, S., Rajput, S., Gurnurkar, S., Mirza, A., Saxena, V., Dakshinamurthy, S. et al. (2020). Prevalence of Vitamin D Deficiency Among Infants in Northern India: A Hospital Based Prospective Study. Cureus, 12 (11), Article e11353. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.11353

Batra, P., & Madhu, S.V. (2017). Oral supplementation of parturient mothers with vitamin D and its effect on 25 OH D status of exclusively breastfed infants at 6 months of age: A double-blind randomized placebo controlled trial. Breastfeeding Medicine, 12 (10), 621-628. DOI: https://doi.org/10.1089/bfm.2016.0164

Bronsky, J., Campoy, C., Braegger, C., ... & ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN working group. (2018/2022 update). ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Vitamins. Clinical Nutrition, 37 (6), 2366-2378. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clnu.2018.06.951

ESPGHAN Committee on Nutrition (2025). Vegan Diets and Nutritional Status in Infants, Children, and Adolescents: A Position Paper by the ESPGHAN Committee on Nutrition. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition.

Pappa, H.M., Mitchell, P.D., Jiang, H., Kassam, S., Filip-Dhima, R., DiFabio, B., ... & Gordon, C.M. (2014). Treatment of vitamin D insufficiency in children and adolescents with inflammatory bowel disease: a randomized clinical trial. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 99 (3), 883-891.

Gîlcă-Blanariu, A. E. et al. (2022). The Crosstalk between Vitamin D and Pediatric Digestive Diseases. Nutrients, 14 (19), 3960.

Gröber, U., & Kisters, K. (2025). Vitamin D supplementation and its interaction with common medications: Impact on serum levels and quality of life in adults with comorbidities. Nutrients, 17 (11), 2415-2427.

Patel, R., Kharkwal, H., Saha, M., & Chander, S. (2025). Cholecalciferol (vitamin D3) efficacy, safety, and implications of cytochrome P450 enzyme CYP24A1 in drug-induced metabolism. Frontiers in Nutrition, 12, Article 1579957.

Povoroznyuk, V. V., & Musiienko, A. S. (2023). Rol vitaminu D u funktsionuvanni kistkovykh klityn [The role of vitamin D in the functioning of bone cells]. Fiziolohichnyi Zhurnal, 69 (6), 108-119 [in Ukrainian].

Ouyang, X., & Zhang, Q. (2021). The immunomodulatory effects of vitamin D drops in children and its correlation with humoral immune function markers. Journal of Pediatric Immunology, 15 (2), 88-95.

Wang, L., & Li, M. (2025). Correlation between serum vitamin D levels and immune function markers (IgA, IgG, IgM) in pediatric patients. Frontiers in Pediatrics, 13, Article 12492610.

Rajakumar, K., de las Heras, J., Chen, T. C., Lee, S., Holick, M.F., & Arslanian, S.A. (2011). Vitamin D status, adiposity, and lipids in black American and Caucasian children. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 96(5), 1560–1567. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2010-2388

Bostan, Z.Z., Şare Bulut, M., & Gezmen Karadağ, M. (2025). Can vitamin D reduce the need for SSRI by modulating serotonin synthesis?: A review of recent literature. Current Nutrition Reports, 14, Article 39. DOI: https://doi.org/10.1007/s13668-025-00630-7