АКТИВНІСТЬ АНТИМІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ У ЛІПОСОМАЛЬНІЙ ФОРМІ СТОСОВНО STAPHYLOCOCCUS AUREUS

Abstract

Було встановлено, що антимікробна активність ліпосомального лінкоміцину і ліпосомального бензоїлпероксиду, отриманих на основі яєчного лецитину, відносно планктонних клітин Staphylococcus aureus вища, ніж антимікробна активність розчинулінкоміцину і бензоїлпероксиду, в 3 і 14 разів відповідно. Негативно заряджені ліпосоми, отримані на основі полярних ліпідів та лінкоміцину, більш ефективні, ніж нейтральні ліпосоми: їх мінімально пригнічувальна концентрація (МПК) у 7 разів менша МПКлінкоміцину відносно планктонних клітин Staphylococcus aureus. Бензоїлпероксид у комбінації з лінкоміцином володіє адитивністю антимікробної активності й більш широким спектром дії відносно Staphylococcus aureus, ніж кожний із препаратів окремо.