ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОР У ДІТЕЙ – АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА СЬОГОДЕННЯ

Анотація

РЕЗЮМЕ. Функціональний запор є найпоширенішим функціональним шлунково-кишковим розладом у дітей різного віку зі складними і багатофакторними патофізіологічними механізмами та проблемами лікування. Терміном «функціональний запор» позначається нечасте та/або утруднене випорожнення кишечника, часто з болісною дефекацією, виділенням твердого щільного калу та відчуттям неповного випорожнення.

Метою роботи був аналіз актуальності проблеми функціональних запорів у дітей відповідно до Римських педіатричних критеріїв IV перегляду для більш широкого застосування їх у педіатричній практиці.

Матеріал і методи. У роботі застосовано інформаційний, бібліографічний та аналітичний методи пошуку у міжнародних медичних інформаційних електронних базах даних, що стосуються функціонального запору, згідно з Римськими критеріями IV.

Результати. Факторами ризику розвитку запору у дітей є харчування з низьким вмістом клітковини та високим вмістом калорій (наприклад, споживання фастфуду, солодощів), малорухливий спосіб життя з відсутністю фізичних навантажень, наявність сімейної історії запорів, а також емоційні та психологічні розлади, стрес, який переживають діти в сім’ї та суспільстві. Відсутність усвідомленого комплаєнсу пацієнтів до лікування та занепокоєння батьків щодо тривалого використання певних нефармакологічних та фармакологічних методів лікування часто є причинами його неефективності. Значна частина клініцистів вважає, що запор спричинений певною органічною патологією, хоча зазвичай він має саме функціональне походження.

Висновок. Всупереч загальноприйнятій думці про те, що функціональний запор діти переростають без проблем, він призводить до серйозних наслідків для роботи товстої кишки та психологічного стану дитини, має вагомий вплив на якість життя та згубно впливає на майбутнє здоров’я та освіту. Цей огляд має на меті зосередитися на різних аспектах функціонального запору у дітей, включаючи поширеність, механізми виникнення, діагностичні критерії, а також традиційні та нові варіанти лікування, особливо немедикаментозне лікування.