ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ЗІ ШПИНАТУ ГОРОДНЬОГО ЛИСТЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i2.13896Ключові слова:
сухий екстракт, шпинату городнього листя, карагеніновий набряк, протизапальна активність, диклофенак натрію, білі щуриАнотація
РЕЗЮМЕ. Досліджено протизапальну активність сухого екстракту зі шпинату городнього листя в дозі 100 мг/кг маси тіла на моделі карагенінового набряку лапи щурів. Отримані дані можуть бути використані для створення нових протизапальних засобів рослинного походження.
Мета дослідження – вивчити протизапальні властивості сухого екстракту зі шпинату городнього листя на моделі карагенінового набряку лапи щурів.
Матеріали і методи. Дослідження проводили на білих щурах-самцях масою 180–250 г, які були поділені на 3 групи по 6 тварин у кожній. В усіх тварин запальний набряк викликали шляхом введення 0,1 мл 1 % розчину карагеніну під апоневроз підошви задньої лапи щура. Одній із груп щурів сухий екстракт зі шпинату городнього листя вводили внутрішньошлунково у профілактичному режимі одноразово за 1 год до індукції запалення у дозі 100 мг/кг маси тварини. Контрольні тварини отримували відповідний об’єм води. Ще одна група тварин як препарат порівняння отримувала диклофенак натрію у дозі 8 мг/кг. Ступінь вираження запального процесу оцінювали за збільшенням об’єму ураженої кінцівки, який вимірювали до введення флогогену та через 1, 3, 6 та 24 години після введення флоготропного агента за допомогою механічного онкометра. Результати досліджень піддавали статистичному аналізу за допомогою статистичної програми Statistica 6.0 з використанням параметричного критерію Стьюдента та непараметричного критерію Вілкоксона для зв’язаних вибірок. Зміни вважали вірогідними при р≤0,05.
Результати. Дослідження з вивчення протизапальної активності сухого екстракту зі шпинату городнього листя показали, що у групі тварин, яким вводили тільки розчин карагеніну, максимальний об’єм набряку лапи (в 2,3 раза більший у порівнянні з початковим розміром) був зареєстрований на третю годину після введення флогогену. Протизапальна активність сухого екстракту у цей термін становила 21,80 %, через 24 год після введення карагеніну протизапальна активність його була на рівні 29,5%. Протизапальна активність диклофенаку натрію становила 38 % протягом усіх термінів дослідження.
Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про помірну протизапальну активність сухого екстракту зі шпинату городнього листя, який найбільш активно пригнічує розвиток набряку лапи щурів через 24 години.
Посилання
Popadinets, O.G., Hrytsyk, A.R., & Mandziy, T.P. (2017). Vyvchennya protyzapalnoyi aktyvnosti ta hostroyi toksychnosti ekstraktiv sosny zvychaynoyi [Study of anti-inflammatory activity and acute toxicity of pine extracts]. Farmatsevtychnyy zhurnal – Pharmaceutical Journal, 3-4, 89-96 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32352/0367-3057.3-4.17.10
Fokunang, C.N., Fokunang, E.T., Frederick, K., Ngameni, B., & Ngadjui, B. (2018). Overview of non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) in resource limited countries. MOJ Toxicol, 4(1), 5-13. DOI: https://doi.org/10.15406/mojt.2018.03.00081
Fernandez, A., Kirsch, I., Noël, L., Rodondi, P.Y., Kaptchuk, T.J., Suter, M.R., Décosterd, I., & Berna, C. (2019). A test of positive suggestions about side effects as a way of enhancing the analgesic response to NSAIDs. PLoS One., 14(1), е0209851. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0209851
Pyda, V.P., Fira, L.S., & Lykhatsky, P.G. (2018). Vyvchennya protyzapalnoyi aktyvnosti sukhoho ekstraktu z lystya salatu posivnoho [Study of anti-inflammatory activity of dry extract from lettuce leaves]. Medychna ta klinichna khimiya – Medical and Clinical Chemistry, 20(3), 57-62 [in Ukrainian].
Ricciotti, E., & FitzGerald, G.A. (2011). Prostaglandins and inflammation. Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol., 31(5), 986-1000. DOI: https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.110.207449
Jiraungkoorskul, W. (2016). Review of neuro–nutrition used as anti–alzheimer plant, spinach, Spinacia oleracea. Pharmacognosy Reviews, 10(20), 105-108. DOI: https://doi.org/10.4103/0973-7847.194040
Narsing, Rao G., Prabhakara, Rao P.G., Sulochanamma, G., & Satyanarayana, A. (2015). Physico–chemical aminoacid composition, fatty acid profile, functional and antioxidant properties of Spinacia oleracea L. Journal of Food and Pharmaceutical Sciences, 3, 27-37.
Metha, D., & Belemka, S. (2014). Pharmacological activity of spinacia oleracea linn. - a complete overview. Asian Journal of Pharmaceutical Research and Development, 2(1), 83-93.
Sultana, B., & Anwar, F. (2008). Flavonols (kampeferol, quercetin, myricetin) contents of selected fruits, vegetables and medicinal plants. Food Chem., 108(3), 879-84. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2007.11.053
Jaime, L., Vázquez, E., Fornari, T., López-Hazas, M.C., García-Risco, M.R., Santoyo, S., & Reglero, G. (2014). Extraction of functional ingredients from spinach (Spinacia oleracea L.) using liquid solvent and supercritical CO2 extraction. Journal of the Science of Food and Agriculture, 95(4), 722-729. DOI: https://doi.org/10.1002/jsfa.6788
Khokhlova, K.O., Vishnevska, L.I., Naboka, O.I., & Garna, S.V. (2012). Farmakolohichne vyvchennya protyzpalnoyi aktyvnosti i hostroyi toksychnosti nastoyky skladnoyi «Aterofit-norma». [Pharmacological study of anti-inflammatory activity and acute toxicity of complex tincture “Aterophyt-norma”]. Ukrainskyi med. almanakh – Ukr. Med. Almanac, 15(5), 60-62 [in Ukrainian].
Stefanov, O.V. (Eds) (2001). Doklinichni doslidzhennya likarskykh zasobiv : metod. rek. [Preclinical research of medicines: method. rec.]. Kyiv: Avicenna, 263-261 [in Ukrainian].
Gross, D., & Tolba, R. (2015). Ethics in Animal-Based Research. Eur. Surg. Res., 55(1-2), 43-57. DOI: https://doi.org/10.1159/000377721
Okeh, U. (2009). Statistical problems in medical research. East. Afr. J. Public. Health., 6(1), 1-7. DOI: https://doi.org/10.4314/eajph.v6i3.45762
Sansbury, B.E., & Spite, M. (2016). Resolution of acute inflammation and the role of resolvins in immunity, thrombosis, and vascular biology. Circ. Res., 119(1), 113-130. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.116.307308
Spiller, F., Alves, M.K., Vieira, S.M., Carvalho, T.A., Leite, C.E., Lunardelli, A., ... Oliveira, J.R. (2008). Anti-inflammatory effects of red pepper (Capsicum baccatum) on carrageenan- and antigen-induced inflammation. Journal of Pharmacy and Pharmacology, 60(4), 473-478. DOI: https://doi.org/10.1211/jpp.60.4.0010
