ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ, ЯКІ ПОСТІЙНО ПЕРЕБУВАЛИ В УКРАЇНІ ТА ВИЇЖДЖАЛИ ЗА КОРДОН, ПІД ЧАС ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i1.13724Ключові слова:
опитувальник FPI, форма В, студенти, війна, Україна, за кордонАнотація
РЕЗЮМЕ. У статті представлено матеріали дослідження різниці психологічних характеристик студентів під час війни залежно від того, виїжджали вони за кордон чи постійно перебували в Україні.
Мета – дослідити різницю психологічних характеристик студентів медичного факультету, що перебували за кордоном і не виїжджали з України від початку війни.
Матеріал і методи. Проведено обстеження 36 чоловіків і 60 жінок, студентів Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, які виїжджали за кордон та залишалися в Україні від початку війни, віком 17–24 років. Психологічне обстеження проведено за допомогою Фрайзбурзького особистісного опитувальника FPI, форма B. Перед початком кожного тестування досліджуваних інформували про умови його проведення і методики, які будуть використовуватися, їм надавали гарантії нерозголошення отриманої інформації, що відповідає принципам інформаційної згоди.
Результати. Відповідно до отриманих досліджень виявлено, що у жінок, які виїжджали за кордон, на відміну від тих, що залишалися в Україні, під час анкетування були достовірно більші значення у шкалах: депресивність, емоційна лабільність і фемінність. Аналізуючи отримані дані у чоловіків ми виявили, що у тих, хто виїжджав за кордон, вищі показники за шкалами дратівливість, відкритість, емоційна лабільність, маскулінність. Виявлено різницю у кількості осіб з високими і низькими значеннями показників за різними шкалами, які вказували на кращу адаптацію жінок, які постійно проживали в Україні, на відміну від чоловіків і жінок, які виїжджали за кордон.
Висновки. Результати психологічних досліджень студентів, що виїжджали і не виїжджали за кордон, показали, що молодь набагато краще адаптувалася до нових умов життя, залишаючись у своїй рідній країні. Студенти-жінки адаптувалися краще, ніж чоловіки.
Посилання
Modesti, C., & Talamo, A. (2021). Defining Adjustment to Address the Missing Link between Refugees and Their Resettlement Communities. Int. J. Environ. Res. Public Health, 18(18), 9902. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18189902
Denefil, О.V., Musiyenko, S.А. & Ziomko, Yu.V. (2023). Psykholohichna аdaptatsiya studentiv starshykh kursiv pid chas viiny [Psychological adaptation of senior course students during the war]. Zdobutky klinichnoi I eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 4, 100-104 [in Ukrainian].
Mhaidat, F. (2016). The adaptive problems of female teenage refugees and their behavioral adjustment methods for coping. Psychol. Res. Behav. Manag., 9, 95-103. DOI: https://doi.org/10.2147/PRBM.S90718
Stancombe, J., Williams, R., Drury, J., Collins, H., Lagan, L., Barrett, A., French, P. & Chitsabesan, P. (2022). People's experiences of distress and psychosocial care following a terrorist attack: interviews with survivors of the Manchester Arena bombing in 2017. B. J. Psych. Open, 8(2), e41. DOI: https://doi.org/10.1192/bjo.2022.2
Drury, J., Stancombe, J., Williams, R., Collins, H., Lagan, L., Barrett, A., French, P. & Chitsabesan, P. (2022). Survivors' experiences of informal social support in coping and recovering after the 2017 Manchester Arena bombing. B. J. Psych. Open., 8(4), e124. DOI: https://doi.org/10.1192/bjo.2022.528
Hind, D., Allsopp, K., Chitsabesan, P. & French, P. (2021). The psychosocial response to a terrorist attack at Manchester Arena, 2017: a process evaluation. BMC Psychol., 9(1), 22. DOI: https://doi.org/10.1186/s40359-021-00527-4
Reshtakova, N.O. (2019). Depresiia jak odyn z chynnykiv, shho spryiaiut rozvytku psykhosomatychnykh rozladiv [Depression as one of the factors contributing to the development of psychosomatic disorders]. Medsestrynstvo – Nursing, 1, 29-31 [in Ukrainian].
Reshtakova, N.O. (2020). Tryvoha jak odna z form nevrotychnykh zakhvoriuvan ta metody ii diaghnostyky [Anxiety as one of the forms of neurotic diseases and methods of its diagnosis]. Medsestrynstvo – Nursing, 1, 65-66 [in Ukrainian].
Telets, Ju. (2021). Dva kejsy dlja medpracivnykiv, jaki dopomozhutj zapobighty kovidnij panici ta stresu [Two cases for medical workers that will help prevent common panic and stress]. Dovidnyk gholovnoji medychnoji sestry – Handbook of the Head Nurse, 5, 40-42 [in Ukrainian].
Khaustova, O.O. (2019). Psykhosomatychni masky tryvoghy [Psychosomatic masks of anxiety]. Ukrajinskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal, 4(1), 53-60 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31071/promedosvity2019.04.060
Lutcenko, O.L. (2017). Fraiburzikyi osobystisnyi opytuvalnyk FPI – perevirka validnosti ta lokalna standartyzatsiia [FPI Freiburg Personality Questionnaire – validation and local standardization]. Visnyk Kharkivsjkogho nacionalnogho universytetu imeni V. N. Karazina. Serija Psykhologhija – Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Karazin. Psychology Series, (61), 49-54 [in Ukrainian].
Denefil, O.V., & Bilinska T.M. (2007). Psykhodiahnostychna kompiuterna prohrama «Fraiburzkyi osobystisnyi opytuvalnyk FPI, forma B» [Psychodiagnostic computer program "Freiburg Personality Questionnaire FPI, Form B"]. Certificate of copyright registration for the work # 23327. Kyiv: Derzhavny departament intelektualnoi vlasnosti [in Ukrainian].
