ВПЛИВ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ НА МІКРОФЛОРУ РІЗНИХ БІОТОПІВ У ПАЦІЄНТІВ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

Автор(и)

  • С. І. Климнюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • В. Б. Ясній Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • О. Р. Ясній Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12206

Ключові слова:

цукровий діабет, антибіотикорезистентність, антибіотики, мікробіоценоз

Анотація

За даними ВООЗ, антибіотикорезистентність є однією з десяти найбільших загроз для здоровʼя, з якими стикається людство.

Мета – проаналізувати літературні джерела останніх років щодо поширеності антибіотикорезистентності у хворих на цукровий діабет (ЦД) з різними інфекційними ускладненнями.

Матеріал і методи. Проаналізовано публікації зі вказаної проблеми в провідних міжнародних медичних і мікробіологічних часописах, а також інтернет-ресурсах.

Результати. Зловживання та надмірне застосування антибактеріальних препаратів – основні причини розвитку стійкості збудників. У значній мірі це стосується хворих на ЦД, оскільки вони мають велику кількість супутніх патологій та багато хронічних ускладнень і часто потребують застосування антибіотиків, що спричиняє антибіотикорезистентність. Виявлено, що у хворих на ЦД є певні особливості мікрофлори при захворюванні дихальних шляхів, шкіри, сечостатевої системи, ротової порожнини. Показана висока резистентність мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів, що знижує ефективність лікування. Зазначається, що у пацієнтів з ЦД 2-го типу значно зростає ризик виникнення інфекцій сечостатевих шляхів. Показано, що E. coli –найпоширеніший уропатоген пацієнтів з ЦД, за яким слідують коагулазонегативні стафілококи. Всі виділені бактерії були стійкими до ампіциліну, але чутливими до нітрофурантоїну. Грамнегативні ізоляти показали високий рівень стійкості до триметоприм-сульфаметоксазолу в 81,8 %, гентаміцину – у 72,7 % та цефтріаксону в 63,6 % пацієнтів. Грампозитивні бактерії мали резистентність до пеніциліну у 87,5 %, норфлоксацину – у 62,5 % та ципрофлоксацину у 50,0 % пацієнтів.

Висновок. Антибіотикотерапія у хворих на ЦД повинна проводитися з обовʼязковим урахуванням чутливості збудника. Глибше розуміння відповіді мікробіоценозу на дію антибіотиків сформує нові підходи до лікування хворих на ЦД.

Посилання

(2020). Antibiotic resistance. www.who.int. Retrieved from: https:// /news-room/fact-sheets/detail/antibiotic-resistance

(2021). ResistanceMap - About. resistancemap.cddep.org. Retrieved from: https://resistancemap.cddep.org/Abot.php

Alves, C., Casqueiro, J., & Casqueiro, J. (2012). Infections in patients with diabetes mellitus: A review of pathogenesis. Indian J. Endocrinol. Metab., 16, 1, 27-36. DOI: https://doi.org/10.4103/2230-8210.94253

Arancibia, F., Cortes, C.P., Valdés, M., Cerda, J., Hernández, A., Soto, L., & Torres, A. (2014). Importance of legionella pneumophila in the etiology of severe community-acquired pneumonia in santiago, chile. Chest, 145 (2), 290-296. DOI: https://doi.org/10.1378/chest.13-0162

Klekotka, R.B., Mizgała, E., & Król, W. (2015). The etiology of lower respiratory tract infections in people with diabetes. Pneumonol. Alergol. Pol., 83 (5), 401-408. DOI: https://doi.org/10.5603/PiAP.2015.0065

Akash, M.S.H., Rehman, K., Fiayyaz, F., Sabir, S., & Khurshid, M. (2020). Diabetes-associated infections: development of antimicrobial resistance and possible treatment strategies. Arch. Microbiol., 202 (5), 953-965. DOI: https://doi.org/10.1007/s00203-020-01818-x

Asten, S.A.V., La Fontaine, J., Peters, E.J.G., Bhavan, K., Kim, P.J., & Lavery, L.A. (2016). The microbiome of diabetic foot osteomyelitis. Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis., 35 (2), 293-298. DOI: https://doi.org/10.1007/s10096-015-2544-1

Trivedi, U., Parameswaran, S., Armstrong, A., Burgueno-Vega, D., Griswold, J., Dissanaike, S., & Rumbaugh, K.P. (2014). Prevalence of multiple antibiotic resistant infections in diabetic versus nondiabetic wounds. J. Pathog., 2014, 173053. DOI: https://doi.org/10.1155/2014/173053

Pontes, D.G., Silva, I.T.D.C.E., Fernandes, J.J., Monteiro, A.F.G., Gomes, P.H.D.S., Ferreira, M.G.M., & Cavalcante. L.P. (2020). Microbiologic characteristics and antibiotic resistance rates of diabetic foot infections. Rev. Col. Bras. Cir., 47, e2020-2471. DOI: https://doi.org/10.1590/0100-6991e-20202471

Fu, A.Z., Iglay, K., Qiu, Y., Engel, S., Shankar, R., & Brodovicz, K. (2014). Risk characterization for urinary tract infections in subjects with newly diagnosed type 2 diabetes. J. Diabetes Complications, 28 (6), 805-810. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdiacomp.2014.06.009

Nigussie, D., & Amsalu, A. (2017). Prevalence of uropathogen and their antibiotic resistance pattern among diabetic patients. Turk. J. Urol., 43 (1), 85-92. DOI: https://doi.org/10.5152/tud.2016.86155

Bissong, M., Fon, P., Kamga, F., & Akenji, T. (2014). Microbiological profile of oral infections in diabetic patients and non-diabetic controls in southwest, cameroon. African J. Clin. Exp. Microbiol., 15 (3), 138. DOI: https://doi.org/10.4314/ajcem.v15i3.4

Gurov, A.V., & Yushkina, M.A. (2010). Osobennosty mykrobnoho peyzazha i problemy antybakteryalnoy terapyy vospalytelnykh zabolevanyy LOR-orhanov u bolnykh sakharnym dyabetom [The peculiar features of the microbial paysage and the problems of antibacterial therapy of the inflammatory ENT diseases in the patients presenting with diabetes mellitus]. Vestnik otolarynholohyy – Otolaryngology Bulletin, 1, 59-61 [in Russian].

Lázaro-Martínez, J.L., Aragón-Sánchez, J., & García-Morales, E. (2014). Antibiotics versus conservative surgery for treating diabetic foot osteomyelitis: A randomized comparative trial. Diabetes Care, 37 (3), 789-795. DOI: https://doi.org/10.2337/dc13-1526

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-28

Як цитувати

Климнюк, С. І., Ясній, В. Б., & Ясній, О. Р. (2021). ВПЛИВ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ НА МІКРОФЛОРУ РІЗНИХ БІОТОПІВ У ПАЦІЄНТІВ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, (2), 83–86. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12206

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження