ІНФОРМАТИВНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОДІВ У ДІАГНОСТИЦІ СПОНДИЛІТІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11106Ключові слова:
спондиліт, рентгенографія, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, цифровий томосинтез, специфічність, чутливість, ефективністьАнотація
Золотим стандартом діагностики спондилітів є культуральна чи патоморфологічна верифікація. Однак проведення інтервенційних хірургічних втручань з діагностичною метою при спондилітах має ряд обмежень. Результати біопсії потребують обережної інтерпретації, без візуалізаційної навігації можливі негативні результати, мають місце важливі методологічні проблеми та низька якість отриманого матеріалу. За неможливості гістологічної чи бактеріологічної верифікації променева діагностика стає єдиним критерієм підтвердження діагнозу.
Мета – визначити інформативність та ефективність рентгенографії, комп’ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ), цифрового томосинтезу (ЦТ) та їх поєднань у діагностиці спондилітів.
Матеріал і методи. Проведено ретроспективне дослідження 140 дорослих пацієнтів, з них 54 з туберкульозним спондилітом, 41 з неспецифічним спондилітом та 45 осіб, які склали контрольну групу.
Результати. Визначені чутливість, специфічність, точність, прогностичність та ефективність кожного з променевих методів, а також комбінацій МРТ і КТ, МРТ і цифрового томосинтезу.
Висновки. МРТ виявився найкращим методом діагностики спондилітів. Це єдиний з методів, який дозволяє виявляти набряк кісткового мозку та має значні переваги у виявленні поширення процесу на спинний мозок, оболонки та інші м'які тканини. Дані КТ найкраще характеризують диференційні особливості кістково-деструктивного процесу і паравертебральних абсцесів. Поєднане застосування КТ+МРТ підвищує специфічність і точність діагностики. ЦТ підвищує діагностичні можливості рентгенологічного методу. З точки зору ефективності використання ресурсів та меншого променевого навантаження перспективним є поєднання цифрового томосинтезу та МРТ.
Посилання
Holka, H.H., Vesnin, V.V., Fadieiev O.H., Burlaka V.V., Oliinyk, A.O., & Harkusha, M.A. (2017). Zahalni pryntsypy diahnostyky tuberkuloznoho spondylitu [General principles of diagnosis of tuberculous spondylitis]. Travma – Trauma, 8 (3) [In Ukrainian].
Filip M. Vanhoenacker (2009). Imaging features of extraaxial musculoskeletal tuberculosis. Indian J. Radiol. Imaging, 19 (3), 176-186. DOI: https://doi.org/10.4103/0971-3026.54873
Chen, C.H. (2016). Early diagnosis of spinal tuberculosis. Journal of the Formosan Medical Association, 115, 825-836. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfma.2016.07.001
Kasalak, Ö. (2018). Culture yield of repeat percutaneous image-guided biopsy after a negative initial biopsy in suspected spondylodiscitis: a systematic review. Skeletal Radiology, 47, 1327-1335. DOI: https://doi.org/10.1007/s00256-018-3006-5
Kim, J. (2014). Outcome of culture-negative pyogenic vertebral osteomyelitis: Comparison with microbiologically confirmed pyogenic vertebral osteomyelitis. Seminars in Arthritis and Rheumatism, 44 (2), 246-52. DOI: https://doi.org/10.1016/j.semarthrit.2014.04.008
Ramadani, N. (2017). Radiologic diagnosis of spondylodiscitis, role of magnetic resonance. Acta Inform. Med., 25 (1), 54-57. DOI: https://doi.org/10.5455/aim.2017.25.54-57
