КІЛЬКІСНА МОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ АРТЕРІЙ ПОРОЖНЬОЇ КИШКИ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНІЙ ПОРТАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ

Анотація

Резекцію печінки широко застосовують у сучасних хірургічних відділеннях. Видалення великих об’ємів печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, що ускладнюється кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асцитом, спленомегалією, вторинним гіперспленізмом, паренхіматозною жовтяницею та портосистемною енцефалопатією. Широка розповсюдженість даної патології, висока смертність від її ускладнень свідчать, що вона є важливою медичною та соціальною проблемою.

Мета дослідження – кількісне морфологічне вивчення особливостей структурної перебудови артерій порожньої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії.

Матеріали і методи. Дослідження проведено на 36 статевозрілих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: перша нараховувала 12 інтактних практично здорових тварин, друга – 12 щурів після резекції лівої бокової частки – 31,5 % паренхіми печінки, третя – 12 щурів після видалення правої та лівої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Із порожньої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Проводиди морфометрію артерій середнього (51–125 мкм) та дрібного калібрів (26–50 мкм), при якій вимірювали їх зовнішній, внутрішній діаметри, товщини медії та адвентиції, висоту ендотеліоцитів, діаметр їх ядер, визначали індекс Вогенворта, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах, відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що при резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники артерій середнього та дрібного калібрів порожньої кишки змінювалися незначно. При видаленні 58,1 % паренхіми печінки виявлено виражену структурну перебудову артеріального русла з домінуванням морфологічних змін у артеріях дрібного калібру порожньої кишки. Через місяць після видалення 58,1 % паренхіми печінки зовнішній діаметр артерій дрібного калібру зріс на 2,0 %, товщина медії – на 16,7 %, товщина адвентиції – на 34,5 %, індекс Вогенворта – у 1,4 раза, вказуючи на істотне порушення пропускної здатності досліджуваних судин. Просвіт артерій дрібного калібру при цьому з вираженою статистичною достовірністю (р<0,001) зменшився на 16,1 %. Висота ендотеліоцитів даних судин виявилася зміненою на 9,6 %, а діаметр ядер – на 5,4 % (р<0,01). Ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах досліджуваних артерій виявилися суттєво зміненими, що свідчило про порушення клітинного структурного гомеостазу, а відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів при цьому зріс у 23,4 раза. Наведене свідчить про виражене ремоделювання артерій порожньої кишки при видаленні 58,1 % паренхіми печінки, яке призводить до погіршання кровопостачання органа, гіпоксії, дистрофії, некробіозу клітин і тканин, а пізніше інфільтративних та склеротичних процесів.

Висновки. Резекція 58,1 % паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та вираженої структурної перебудови артерій середнього та дрібного калібрів порожньої кишки, яка характеризується потовщенням їхньої стінки, звуженням просвіту, ураженням ендотеліоцитів, ендотеліальною дисфункцією, погіршанням кровопостачання органа, гіпоксією, дистрофією, некробіозом тканин і клітин, вогнищевими клітинними інфільтратами, склерозуванням. Ступінь структурної перебудови артерій порожньої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії залежить від їх калібру і найбільш вираженим виявився у досліджуваних судинах дрібного калібру.