УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: АНАЛІТИЧНИЙ ПІДХІД

Анотація

Мета: проаналізувати джерела фінансування закладів охорони здоров’я України та визначити оптимальні способи вдосконалення моделі фінансування системи охорони здоров’я з урахуванням міжнародного досвіду й сучасних викликів, зокрема війни, пандемії та реформування. Матеріали і методи. У дослідженні використано офіційні нормативні документи, бюджетну та аналітичну звітність, приклади взаємодії державних і приватних структур у сфері охорони здоров’я, а також міжнародний досвід. Застосовано методи порівняльного аналізу, систематизації та опису. Результати. Проаналізовано три ключові моделі фінансування охорони здоров’я – бюджетну, страхову та приватну, які умовно реалізуються у Великій Британії, Німеччині та США відповідно. Установлено, що в Україні використовують змішану модель із домінуванням бюджетного складника. Основними джерелами фінансування є державний бюджет (через Програму медичних гарантій), кошти місцевих бюджетів, а також міжнародна допомога. Реформа фінансування охорони здоров’я передбачає принцип «гроші йдуть за пацієнтом», централізацію управління та цифрову трансформацію, тоді як Національна служба здоров’я України відіграє роль стратегічного закупівельника послуг. Проаналізовано позитивний вплив міжнародного партнерства (ВООЗ, Світовий банк, USAID, ЮНІСЕФ) на модернізацію системи. Висновки. Ефективна модель фінансування охорони здоров’я в Україні потребує поєднання кількох джерел: державного, місцевого, приватного та міжнародного. Пріоритетними напрямами є розвиток державно-приватного партнерства, посилення автономії медичних закладів, цифровізація фінансового управління й розширення повноважень місцевих громад. Подальші дослідження мають бути спрямовані на оцінку ефективності цих механізмів та розробку стратегічного фінансування з урахуванням регіональних потреб.