МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ: ХРОНІЧНИЙ СТРЕС, РИЗИКИ ТА ШЛЯХИ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Анотація

Мета: вивчення впливу тривалого перебування військовослужбовців у зоні бойових дій на їхнє психічне здоров’я, а також на визначення ефективних шляхів психологічної реабілітації та соціальної адаптації учасників бойових дій. Матеріали і методи. У дослідженні використано бібліосемантичний, медико-соціологічний, медико-статистичний методи, а також фокусовані й вільні інтерв’ю. Вибірка охопила 106 респондентів: 71 перебував у зоні бойових дій тривалий час, 22 – на відновленні після інтенсивної участі в боях, 13 – ветерани. Дослідження здійснювалося у 2024–2025 рр. із дотриманням міжнародних та національних етичних норм. Результати. Результати засвідчили низький рівень психологічної підготовки: понад половина респондентів не проходила тренінгів із формування стресостійкості, що корелювало з високим рівнем психоемоційних розладів. Серед найчастіших симптомів – безсоння, тривожність, апатія, відчуття безпорадності. Лише 13,3% учасників зверталися до психологів, що свідчить про кризу довіри до системи допомоги. Погіршення фізичного стану проявлялося у вигляді хронічної втоми, болю у спині та суглобах, розладів серцево-судинної й ендокринної систем. Соціальні аспекти характеризувалися тенденціями до самоізоляції за одночасної високої підтримки з боку побратимів. Порівняння з міжнародним досвідом (Ізраїль, США, НАТО) підтвердило доцільність системних моделей психологічної підтримки, що поєднують тестування, групові програми та післябойову реабілітацію. Український контекст виявив додаткові виклики – масовість травматичного досвіду та потребу у створенні державної системи психологічної допомоги. Висновки. Необхідне впровадження комплексної міжсекторальної моделі, що об’єднує державні, громадські та міжнародні ресурси для забезпечення тривалої підтримки, реабілітації й соціальної інтеграції військовослужбовців та ветеранів.