НУТРИЦІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ

Р. О. Сабадишин

doi:10.11603/1681-2786.2023.1.13709

Автор(и)

Р. О. Сабадишин КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, м. Рівне, Україна

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.1.13709

Ключові слова:

здорове харчування, нутриціологія, шлунково-кишковий тракт, жирні кислоти, парасимпатична нервова система, симпатична нервова система, профілактична медицина

Анотація

Мета: визначити і дати наукове пояснення нутриціологічним характеристикам харчування людини.

Матеріали та методи. У ході дослідження було опрацьовано останні наукові джерела щодо зазначеної тематики.

Результати. Соляна кислота виділяється в достатній кількості тоді, коли організм вже її не потребує. Результатом порушення співвідношення виділення дебіту соляної кислоти або жовчних кислот до фазовості травлення їжі сприяє виникненню виразкової хвороби. Ось чому рекомендується перед вживанням їжі використовувати «аперитив», щоб «розігріти» шлунок, стимулювати виділення шлункового соку, хоча і така методика харчування не завжди рятує людину від порушень фазовості виділення секрету шлунково-кишкового тракту для травлення компонентів їжі. Виникнення атеросклерозу, порушення обміну жирів розпочинається з порушень у шлунково-кишковому тракті, практично з недостатньої секреторної функціональної ефективності як у шлунку, так і в кишечнику, особливо у дванадцятипалій кишці. Жирна їжа при харчуванні людини потребує обов’язкового використання органічних кислот, які містяться в лимонах, гранатах, яблуках тощо. Саме органічні кислоти в деяких фруктах, які не містять значну кількість вуглеводів, різко знижують атерогенність холестерину, практично руйнують його генуїнну сутність, і саме ця сутність робить жир шкідливим для людини. Будь-яка їжа, яка вживається нами, людьми, стимулює або симпатичну, або парасимпатичну нервову систему. Якщо ми маємо з народження підвищений тонус симпатичної нервової системи, то ми маємо уникати вживання їжі, яка її стимулює, або навпаки. Деякі автори ділять їжу на «метаболічношвидку», яка характеризується високою калорійністю, має багато білка (м’ясо і молочні продукти), значний вміст глюкози, і, навпаки, «метаболічноповільна» характеризується низьким глікемічним індексом тощо. А саме «метаболічношвидкі» продукти стимулюють симпатичну нервову систему. «Повільнометаболічні» продукти (овочі, бобові, жири) підвищують тонус парасимпатичної нервової системи, сприяють розслабленню та зниженню тривоги. Але необхідна деталізація впливу кожного з перерахованих продуктів на стан, зокрема, як симпатичної, так і парасимпатичної нервових систем.

Висновок. Очевидним є проведення цілеспрямованих досліджень стосовно важливої наукової проблеми – здорового харчування, яка, в першу чергу, стосується більш-менш досконалого розвитку профілактичної медицини.

Біографія автора

Р. О. Сабадишин, КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради, м. Рівне, Україна

доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, ректор Комунального закладу вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради

Посилання

Sabadyshyn, R.O., Smolyak, V.R., & Hasynska, O.S. (2019). Vnutrishnia medytsyna [Internal medicine]. Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].

Svintsitsky, A.S., Abrahamovych, O.O., & Bodnar, P.M. (2014). Vnutrishnia medytsyna: Poradnyk likariu zahalnoi praktyky [Internal Medicine: The General Practitioner's Guide]. Kyiv: Medytsyna [in Ukrainian].

Svintsytskyi, A.S., Konopliova, L.F., Feshchenko, Yu.I., … Amosova, K.M. (2008). Vnutrishnia medytsyna [Internal medicine]. (Vol. 1). Кyiv: Medytsyna [in Ukrainian].

Svintsytskyi, A.S., Konopliova, L.F., Feshchenko, Yu.I., … Amosova, K.M. (2009). Vnutrishnia medytsyna [Internal medicine]. (Vol. 2). Кyiv: Medytsyna [in Ukrainian].

Dudenko, N.V., Pavlotska, A.F., & Tsikhanouska, I.V. (2022). Nutrytsiolohiia [Nutritionology]. Кyiv: Svit knyh [in Ukrainian].

Marushchak, M.I., Mialiuk, O.P, & Klishch, I.M. (2015). Eksperymentalne alimentarne ozhyrinnia: apoptoz, antyoksydantna systema, makro-i mikroelementy v tkanyni pechinky [Experimental alimentary obesity: apoptosis, antioxidant system, macro- and microelements in liver tissue]. Medychna ta klinichna khimiya – Medical and Clinical Chemistry, 17(4), 29-33 [in Ukrainian].

Kruchanytsia, M.I., Myronyuk, I.S., Rozumikova, N.V., Kruchanytsia, V.V., Brych, V.V., & Kish, V.P. (2019). Osnovy kharchuvannia [Basics of nutrition]. Uzhgorod: Hoverla [in Ukrainian].

Perederius, V.G. (2009). Osnovy vnutrishnioi medytsyny [Basics of internal medicine]. (Vol. 1). Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].

Perederius, V.G. (2009). Osnovy vnutrishnioi medytsyny [Basics of internal medicine]. (Vol. 2). Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].

Perederius, V.G. (2010). Osnovy vnutrishnioi medytsyny [Basics of internal medicine]. (Vol. 3). Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].

Sabadyshyn, R.O. (2004). Vnutrishni khvoroby [Internal diseases]. Rivne: VAT «Rivnenska drukarnia» [in Ukrainian].

Sabadyshyn, R.O. (2020). Nutruziolohiya ta vehetatyvna nervova systema lyudyny (problemni pytannya) [Nutriology and the human autonomic nervous system (problematic issues)]. 5th International scientific and practical conference “Eurasian scientific congress”. Barcelona (Spain): Barca Academy Publishing.

Telezhenko, L.M., Dzyuba, N.A., & Kashkano, M.A. (2018). Zdorove kharchuvannia: praktychni rekomendatsii [Healthy nutrition: practical recommendations]. Oldie [in Ukrainian].

Moiseieva, Yu.A., Marushchak, M.M., Lisnianska, N.V., & Kopanytsia, O.M. (2021). Yakisna otsinka vidnoshennia do kharchuvannia khvorykh na tsukrovyi diabet 2 typu [Qualitative evaluation of the relationship to nutrition of patients with type 2 diabetes mellitus.]. Visnyk medychnykh i biolohichnykh doslidzhen – Bulletin of Medical and Biological Research, 1(7), 76-79 [in Ukrainian].

Berger, S., Raman, G., Vishwanathan, R., Jacques, P.F., & Johnson, E.J. (2015). Dietary cholesterol and cardiovascular disease: a systematic review and meta-analysis. American Journal of Clinical Nutrition, 102(2), 276-294. DOI 10.3945/ajcn.114.100305.

Koletzko, S., Jones, N.L., Goodman, K.J., Gold, B., Rowland, M., Cadranel, S., … Oderda, G. (2011). Evidence-based guidelines from ESPGHAN and NASPGHAN for Helicobacter pylori infection in children. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, 53(2), 230-243. DOI 10.1097/MPG.0b013e3182227e90.

(2017). GBD 2016 Risk Factors Collaborators. Global, regional, and national comparative risk assessment of 84 behavioural, environmental and occupational, and metabolic risks or clusters of risks, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet, 390(10100), 1345-1422.

Josso, Jack, N., Fereidoon Shahidi, & Debasis Bagchi. (2019). Anti-Angiogenic Functional and Medicinal Foods. CRCTRESS.

Siscovick, D.S., Barringer, T.A., Fretts, A.M., Wu, J.H., Lichtenstein, A.H., Costello, R.B., … Mozaffarian, D. (2017). Omega-3 Polyunsaturated Fatty Acid (Fish Oil) Supplementation and the Prevention of Clinical Cardiovascular Disease: A Science Advisory From the American Heart Association. Circulation, 135(15), e867-e884. DOI 10.1161/CIR.0000000000000482.

Second Action Plan for Food and Nutrition Policy for the WHO European Region 2007-2012. Copenhagen: Regional Office for Europe. (2007). Retrieved from: http://www.euro.who.int/ document/rc57/rdoc10.pdf.

Leroy, F., Smith, N.W., Adesogan, A.T., Beal, T., Iannotti, L., Moughan, P.J., & Mann, N. (2023). The role of meat in the human diet: evolutionary aspects and nutritional value. Animal Frontiers : the review magazine of animal agriculture, 13(2), 11-18. DOI 10.1093/af/vfac093.

Desai, C.K., Huang, J., Lokhandwala, A., Fernandez, A., Riaz, I.B., & Alpert, J.S. (2014). The role of vitamin supplementation in the prevention of cardiovascular disease events. Clinical Cardiology, 37(9), 576-581. DOI 10.1002/clc.22299.

P. Webb, Geoffrey (2019). Nutrition maintaining and Improving Health. CRCTRESS.

Yılmaz, S., & Günal, A.M. (2023). Food insecurity indicators of 14 OECD countries in a health economics aspect: A comparative analysis. Frontiers in Public Health, 11, 1122331. DOI 10.3389/fpubh.2023.1122331.