ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ-МЕДСЕСТЕР

М. І. Марущак; Н. В. Дужич; О. М. Довгалець; І. О. Туровська; О. П. Мялюк

doi:10.11603/2411-1597.2024.1.14667

Автор(и)

М. І. Марущак Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ україни
Н. В. Дужич Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ україни
О. М. Довгалець КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради
І. О. Туровська КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради
О. П. Мялюк КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2024.1.14667

Ключові слова:

якість життя, студенти-медсестри, здоров’я, стрес, втома, академічна успішність

Анотація

Вступ. Отримання медичної освіти є складним і багатогранним процесом, який загрожує фізичному та психологічному здоров’ю студентів. Студенти-медсестри мають більше проблем у своїй академічній мотивації через різні внутрішні й зовнішні фактори, включаючи особисті, сімейні, соціальні, освітні та професійні проблеми. Ці умови можуть вплинути на фізичне, психологічне і соціальне здоров’я студентів-медсестер та якість їх життя.

Мета роботи – з’ясувати можливі чинники, що впливають на якість життя студентів-медсестер, для вдосконалення освітнього процесу і покращення професійних якостей медсестри в майбутньому.

Основна частина. Наші пошуки ґрунтувалися на дослідженні сучасних наукових джерел інформації із зазначеної тематики. Студенти-медсестри стикаються з багатьма проблемами і стресовими чинниками через своє академічне життя, високі академічні та неакадемічні вимоги. Навчання медсестер включає як теоретичне, так і практичне навантаження. На практичних заняттях у лікарнях і університетських клініках студенти-медсестри працюють з пацієнтами та їх родинами, що може спричинити виснаження, вигорання і стрес. Студенти-медсестри все ще розвивають свої навички, щоб задовольнити професійні потреби своїх ролей. Тому їм може бути важко впоратися з високими професійними вимогами, що може призвести до розвитку синдрому вигорання і стресу. Аспекти, пов’язані зі способом життя cтудентів-медсестер, такі, як довгі аудиторні години та години практики, стосунки між викладачами і студентами, відсутність місць для відпочинку, час, не достатній для сну/відпочинку, погане харчування, відсутність регулярних фізичних вправ, постійне занепокоєння/стрес щодо продуктивності навчання, серед іншого, в університетському середовищі можуть не сприяти або навіть перешкоджати хорошій якості життя. Таким чином, включення будь-якого студента в «понаднормовий» університетський розпорядок може викликати страждання, невпевненість, страх і тривогу, а відтак знизити якість життя.

Висновки. Студенти-медсестри повинні підтримувати здоровий спосіб життя та емоційний баланс, заохочуючи інших до досягнення щасливішого життя, адже фізичне і психічне здоров’я є основними чинниками високої якості життя.

Посилання

Tempski, P., Bellodi, P.L., Paro, H.B., Enns, S.C., Martins, M.A., & Schraiber, L.B. (2012). What do medical students think about their quality of life? A qualitative study. BMC medical education, 12, 106. DOI: 10.1186/1472-6920-12-106.

Lins, L., Carvalho, F.M., Menezes, M.S., Porto-Silva, L., & Damasceno, H. (2015). Health-related quality of life of students from a private medical school in Brazil. International journal of medical education, 6, 149-154. DOI: 10.5116/ijme.563a.5dec.

Pagnin, D., & de Queiroz, V. (2015). Influence of burnout and sleep difficulties on the quality of life among medical students. SpringerPlus, 4, 676. DOI: 10.1186/s40064-015-1477-6.

Arbabisarjou, A., Zare, S., Shahrakipour, M., & Ghoreishinia, G. (2016). The relationship between academic achievement motivation and academic performance among medical students. Int. J. Pharm. Technol., 8, 12272-12280.

Ghorbani, Nia R., & Izadi, F. (2017). The relationship of academic achievement motivation with emotional intelligence and quality of life of university students. Health Based Res., 3, 297-307.

Aboshaiqah, A.E., & Cruz, J.P. (2019). Quality of Life and Its Predictors Among Nursing Students in Saudi Arabia. Journal of holistic nursing : official journal of the American Holistic Nurses’ Association, 37(2), 200-208. DOI: 10.1177/0898010118784147.

Salvi, C.P.P., Mendes, S.S., & Martino, M.M.F. (2020). Profile of nursing students: quality of life, sleep and eating habits. Revista brasileira de enfermagem, 73(1), e20190365. DOI: 10.1590/0034-7167-2019-0365.

Vahedi, S. (2010). World Health Organization Quality-of-Life Scale (WHOQOL-BREF): Analyses of Their Item Response Theory Properties Based on the Graded Responses Model. Iranian journal of psychiatry, 5(4), 140-153.

Pinheiro, J.M.G., Macedo, A.B.T., Antoniolli, L., Dornelles, T.M., Tavares, J.P., & Souza, S.B.C. (2020). Quality of life, depressive and minor psychiatrics symptoms in nursing students. Revista brasileira de enfermagem, 73(1), e20190134. DOI: 10.1590/0034-7167-2019-0134.

Kim, K.A. (2019). Relationship between job satisfaction, and turnover intention and quality of life in small and medium hospital’s nurses. J. Korea Acad. Ind. Coop. Soc, 20, 678-688.

Geoffrion, S., Lamothe, J., Morizot, J., & Giguère, C.É. (2019). Construct Validity of the Professional Quality of Life (ProQoL) Scale in a Sample of Child Protection Workers. Journal of traumatic stress, 32(4), 566-576. DOI: 10.1002/jts.22410.

Cruz, F.R.S., Gomes, A.C.M.S., Rodrigues, Neto G., Silva, N.A.V., Nogueira, W.B.A.G., & Andrade, S.S.C. (2020). Quality of life among nursing students at a higher education institution. Rev. enferm. UERJ, Rio de Janeiro, 28, e51148.

Zhang, Y.Y., Zhang, C., Han, X.R., Li, W., & Wang, Y.L. (2018). Determinants of compassion satisfaction, compassion fatigue and burn out in nursing: A correlative meta-analysis. Medicine, 97(26), e11086. DOI: 10.1097/MD.0000000000011086.

Carneiro, A.L.M., Rodrigues, S.B., Gherardi-Donato, E.C.S., Guimarães, E.A.A., & Oliveira, V.C. (2014). Padrão do uso de álcool entre estudantes universitários da área de saúde. R. Enferm. Cent. O Min, 4(1), 940-950.

Faten, Kandil, Naglaa, El Seesy, & Maram, Banakhar. (2021). Factors affecting students’ preference for nursing education and their intent to leave: A cross-sectional study. The Open Nursing Journal, 15, 1-8. DOI: 10.2174/1874434602115010001.

Chachula, K.M. (2021). Professional Quality of Life Factors and Relationships in Nursing and Psychiatric Nursing Students: An Exploratory Study. SAGE open nursing, 7, 2377960821994394. DOI: 10.1177/2377960821994394.

Lee, H.J., Lee, M., & Jang, S.J. (2021). Compassion Satisfaction, Secondary Traumatic Stress, and Burnout among Nurses Working in Trauma Centers: A Cross-Sectional Study. International journal of environmental research and public health, 18(14), 7228. DOI: 10.3390/ijerph18147228.

Sousa, T.F., Fonseca, S.A., Mororó José, H.P., & Nanas, M.V. (2013). Validade e reprodutibilidade do questionário Indicadores de Saúde e Qualidade de Vida de Acadêmicos (Isaq-A). Arq. Ciênc Esporte, 1(1), 21-30.

Arronqui, G.V., Lacava, R.M., & Magalhães, S.M.F. (2011). Percepção de graduandos de enfermagem sobre sua qualidade de vida. Acta Paul. Enferm, 4(6), 762-765.

Amaducci, C.M., Mota, D.D.F.C., & Pimenta, C.A.M. (2010). Fadiga entre estudantes de graduação em enfermagem. Rev. Esc. Enferm. USP, 44(4), 1052-1058. Retrieved from: http://www.scielo.br/pdf/reeusp/ v44n4/28.pdf.

Correa, A.K. (2011). Profile of students entering the nursing diploma program: University of São Paulo at Ribeirão Preto College of Nursing. Rev. Esc. Enferm. USP, 45(4), 933-938. Retrieved from: http://www.scielo.br/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S0080- 62342011000400020&lng=en.

Mantilla-Toloza, S.C., Gómez-Conesa, A., & Hidalgo-Montesinos, M.D. (2011). Actividad física, tabaquismo y consumo de alcohol, en un grupo de estudiantes universitarios [Physical activity and tobacco and alcohol use in a group of university students]. Revista de salud publica (Bogota, Colombia), 13(5), 748-758. DOI: 10.1590/s0124-00642011000500003.

Jürgensen, I.N., Koch, P., Nock, A.M., & Petersen-Ewert, C. (2023). Health of (dual) health professional students in German-speaking countries: a scoping review. Frontiers in public health, 11, 1243324. DOI: 10.3389/fpubh.2023.1243324.

Christianson, K.L. (2020). Emotional Intelligence and Critical Thinking in Nursing Students: Integrative Review of Literature. Nurse educator, 45(6), E62-E65. DOI: 10.1097/NNE.0000000000000801.

Yildirim-Hamurcu, S., & Terzioglu, F. (2022). Nursing students’ perceived stress: Interaction with emotional intelligence and self-leadership. Perspectives in psychiatric care, 58(4), 1381-1387. DOI: 10.1111/ppc.12940.