КОМУНІКАТИВНА ВЗАЄМОДІЯ МЕДСЕСТЕР ПРИ ВИКОНАННІ ПРОТОКОЛУ ПЕРВИННОГО ОБСТЕЖЕННЯ КРИТИЧНОГО ПАЦІЄНТА (ABCDE)

В. Р. Сухий; О. О. Прохоренко

doi:10.11603/2411-1597.2023.3-4.14336

Автор(и)

В. Р. Сухий Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
О. О. Прохоренко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України https://orcid.org/0000-0001-7507-6358

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2023.3-4.14336

Ключові слова:

ABCDE, комунікація, протокол, медсестра

Анотація

Вступ. Головним акцентом, який відображено у статті, є вплив комунікативної компетентності медсестри при виконанні протоколу первинного обстеження критичного дорослого нетравмованого пацієнта. Командна взаємодія є чи не основною зі складових в якості надання екстреної/невідкладної медичної допомоги. Передача інформації про зміну стану пацієнта, правильний і вчасний виклик кваліфікованих лікарів прямо пропорційно впливають на виживання критичного пацієнта.

Мета роботи – проаналізувати якість взаємодії медсестра – лікар, медсестра – пацієнт при наданні допомоги критичному дорослому нетравмованому пацієнту і вплив на командну взаємодію, специфіку відділень, ротацію медсестер з терапевтичних відділень у відділення анестезіології та інтенсивної терапії і приймальні передпокої.

Основна частина. У дослідженні використовували хронометричне визначення робочого часу медсестер у терапевтичному, хірургічному відділеннях, відділенні анестезіології та інтенсивної терапії і відділенні екстреної медичної допомоги лікарень різних рівнів, зокрема однієї лікарні кластерного рівня та двох лікарень загального рівня. У проведенні експериментальних досліджень брали участь загалом 40 медсестер різних віку, статі, з різним стажем роботи в медичній практиці. Аналіз роботи медсестер вищезгаданих відділень передбачав визначення частоти їх візитів до пацієнта і тривалості перебування біля його ліжка, кількості ургентних госпіталізацій за добу у відділення екстреної медичної допомоги та часу перебування критичного пацієнта у відділенні, кількості критичних пацієнтів у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, частоти прогресування та/або виникнення критичного стану.

Висновки. Комунікація для медичного персоналу – це більше ніж доступ до інформації, це усвідомлення ситуації, розуміння поточного стану пацієнта, ймовірність траєкторії руху при виконанні протоколу ABCDE та прогностична можливість стабілізації. Комунікативна компетентність є невід’ємною складовою командної взаємодії, що, у свою чергу, забезпечує надання якісних медичних послуг. При взаємодії медсестра – лікар, медсестра – пацієнт невід’ємною складовою є командна взаємодія з якісною та двосторонньою комунікацією, імплементована у виконання протоколу обстеження критичного пацієнта (ABCDE) незалежно від специфіки відділення.

Посилання

Hymes, D.H. (1971). On communicative competence. Philadelphia : University of Pennsylvania Press, 213.

Svydiuk, V.V. (2012). Innovatsiyni osvitni tekhnolohiyi formuvannya komunikatyvnoyi kompetentnosti mahistriv medsestrynstva [Innovative educational technologies for the formation of communicative competence of masters of nursing]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu – Bulletin of Zhytomyr State University, 25, 115-122 [in Ukrainian].

Berestenko, O.G. (2013). Kultura profesiynoho spilkuvannya: navch.- metod. posibnyk [Culture of professional communication: study guide]. Luhansk: Luhansk Taras Shevchenko National University [in Ukrainian].

Epp, L., & Lewis, C. (2008). Innovation in langua geproficiency assessment: The Canadian English Language Benchmark Assessment for Nurses (CELBAN). Transforming nursing education: The culturally inclusive environment. New York: Springer Publishing, 285-310.

Papadopoulos, I., Shea, S., & Taylor, G. (2016). Developing toolstopromo teculturally competent compassion, courage, and intercultural communication in health care. J. of Compassionate Health Care, 3, 2. DOI: https://doi.org/10.1186/s40639-016-0019-6

Townsend-Gervis, M., Cornell, P., & Vardaman, J.M. (2014). Interdisciplinary rounds and structured communication reduce re-admissions and improve some patient outcomes. West J. Nurs. Res., 36(7), 917-928. DOI: https://doi.org/10.1177/0193945914527521

Haig, K.M., Sutton, S., & Whittington, J. (2006). SBAR: a shared mental model for improving communication between clinicians. Jt. Comm. J. Qual. Patient Saf., 32(3), 167-175. DOI: https://doi.org/10.1016/S1553-7250(06)32022-3