ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ МЕДСЕСТРИ В МАНІПУЛЯЦІЙНОМУ КАБІНЕТІ ПРИ ВИНИКНЕННІ ПОБІЧНИХ ПРОЯВІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У ПАЦІЄНТІВ

В. О. Корневич; О. О. Прохоренко

doi:10.11603/2411-1597.2023.3-4.14212

Автор(и)

В. О. Корневич Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
О. О. Прохоренко Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2411-1597.2023.3-4.14212

Ключові слова:

анафілаксія, анафілактичний шок, адреналін, медсестра, надання допомоги

Анотація

Вступ. Анафілаксія – це алергічне захворювання із життєво небезпечними респіраторними та серцево-судинними симптомами, що вимагає негайного лікування. Оскільки виникнення анафілаксії є непередбачуваним, визначення її частоти і характеру є важливим для прогнозу, профілактики та лікування.

Мета роботи – оцінити пацієнтів із симптомами, діагнозом і лікуванням, що вказують на анафілаксію, в маніпуляційному кабінеті різних відділень: терапевтичного, хірургічного, ортопедично-травматологічного, відділення реанімації та інтенсивної терапії, описати тяжкість анафілактичної реакції, симптоми і лікування, яке провела медсестра в маніпуляційному кабінеті.

Основна частина. Проспективне дослідження проводили на основі аналізу анкет медсестер маніпуляційного кабінету вищезгаданих відділень.

Поширеність анафілаксії впродовж життя в загальній популяції оцінюють приблизно в 0,05–2,00 % зі змінними показниками захворюваності – від 1,5–7,9 випадку на 100 000 людино-років у Європі до 42 випадків на 100 000 людино-років у США. Найтяжчі випадки анафілаксії зазвичай пов’язані із симптомами з боку серцево-судинної та дихальної систем. Однак діагностика анафілаксії може бути складною у пацієнтів з багатьма симптомами, без певного алергологічного анамнезу і за відсутності проявів з боку шкіри та слизових оболонок. Гострий початок анафілаксії, варіабельність симптомів та їх швидкоплинний і непередбачуваний характер можуть створювати проблеми в діагностиці й наданні вчасної допомоги. Препаратом першої лінії лікування анафілаксії є адреналін, але, як показує дослідження, не всі пацієнти отримують це лікування.

Висновки. Анафілаксія – це серйозна, небезпечна для життя реакція генералізованої або системної гіперчутливості. Більшість симптомів анафілаксії проявляється гостро та прогресує за короткий період часу. Тому важливо, щоб медсестри маніпуляційного кабінету, які першими помічають зміни стану пацієнта, могли встановити діагноз анафілаксії та/або анафілактичного шоку і надати екстрену/невідкладну медичну допомогу згідно з протоколом.

Посилання

Ospanova, T.S., Bilchenko, O. S., & Semydotska, Zh.D. (2019). Klinichnyy medsestrynskyy diahnoz: navch. posib.[Clinical nursing diagnosis: teaching. Manual]. Kharkiv : KHNMU [in Ukrainian].

Panesar, S.S., Javad, S., de Silva, D., Nwaru, B.I., Hickstein, L., & Muraro, A. (2013). The epidemiology of anaphylaxis in Europe: a systematic review. Allergy, 68(11), 1353-1361. DOI: https://doi.org/10.1111/all.12272

Lee, S.Y., Lee, S.C., Shin, S.D., Song, K.J., Ro, Y.S., & Park, J.H. (2018). Epidemiology and outcomes of anaphylaxisassociated out-of-hospital cardiac arrest. PLoS One, 13(3). DOI: 10.1371/journal.pone.0194921. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0194921

Taylor, C.R., Carr, W., & Gebauer, S. (2015). Anaphylaxis and anaphylactoid reactions. Family Medicine, 1-9. DOI: 10.1007/978-1-4939-0779-3_39-1. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4939-0779-3_39-1

Babazhan, V.D., Kravchun, P.G., Shumova, N.V. (2013). Klinichni aspekty ta metody diahnostyky medykamentoznoyi alerhiy. [Clinical aspects and methods of diagnosis of drug allergy]. Klinichna imunolohiya. Alerholohiya. Infektolohiya. Clinical immunology. Allergology. Infectology] 2, 35-40 [in Ukrainian].

Pukhlyk, B.M. (2004). Alerholohiya : posib. dlya stud. med. vuziv, likariv-interniv – Allergology: manual. for students med. universities, doctors – interns. Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].

Simons, F.E. (2010). Anaphylaxis, Journal of Allergy and Clinical Immunology, 125(2), 161-181. DOI: 10.1016/j.jaci.2009.12.981. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaci.2009.12.981

Voronenko, Yu.V., Kuznetsova, L.V., & Pukhlyk, B.M. (2008). Alerholohiya [Allergology]. Kyiv [in Ukrainian].

Muraro, A. (2014). Anaphylaxis: Guidelines from the European Academy of Allergy and Clinical Immunology. Allergy, 69(8), 1026-1045. DOI: 10.1111/all.12437. DOI: https://doi.org/10.1111/all.12437

Beyer, K. (2012). Anaphylaxis in an emergency setting – elicitors, therapy and incidence of severe allergic reactions. Allergy, 67(11), 1451-1456. DOI: 10.1111/all.12012. DOI: https://doi.org/10.1111/all.12012

Order of the Ministry of Health of December 30 (2015). Unifikovanyy protokol ekstrenoyi, pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi) ta tretynnoyi (vysokospetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy. Medykamentozna alerhiya, vklyuchayuchy anafilaksiyu [Unified protocol of emergency, primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care Drug allergy, including anaphylaxis]. No. 916 [in Ukrainian].

Order of the Ministry of Health (2019). Novyy klinichnyy protokol. Ekstrena medychna dopomoha: dohospitalnyy etap [New clinical protocol. Emergency medical care: pre-hospital stage.] No. 1269 [in Ukrainian].