Вплив порушень кислотно-основного співвідношення у пацієнтів із хронічним панкреатитом у коморбідності з цукровим діабетом на якість життя у віддаленій перспективі та можливості їх покращення за допомогою коригувальної програми малооб’ємної інфузійної терапії

Анотація

Резюме. У статті наведено результати вивчення показників метаболічної ендогенної інтоксикації (мЕІ), що відображають інтоксикацію органічними сполуками, які впливають на зміну фізіологічного балансу рН та їх кореляцію з наявністю та вираженням хронічного больового синдрому і критеріїв якості життя, пов’язаних з цим показником. Досліджено динаміку цих показників та поліпшення якості життя (ЯЖ) на тлі запропонованої схеми малооб’ємної інфузійної детоксикаційної терапії (МОІТ) гіперосмолярним збалансованим кристалоїдом (ГЗК), який містить компоненти з резервною лужністю в розрізі 30-денного періоду.

Мета дослідження – оцінити терапевтичний вплив МОІТ на ступінь вираження порушень рН, а також вплив МОІТ на вираження хронічного больового синдрому та аспектів якості життя у пацієнтів із ХП у коморбідності з ЦД 2 типу, пов’язаних із ним.

Матеріали і методи. Обстежено 115 пацієнтів, яких сформували у 5 груп: перша – 20 пацієнтів без скарг з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), друга – 30 хворих на хронічний панкреатит (ХП), третя група – 20 хворих на ХП із супутнім ЦД 2 типу, які отримували ЗТ, четверта та і п’ята групи – хворі на ХП із супутнім ЦД 2 типу, з них 21 хворий отримував ЗТ із включенням курсу МОІТ протягом 3 днів, а 24 хворих – курс МОІТ тривалістю 5 діб. Визначали концентрацію лактату і пірувату в плазмі крові, обчислювали співвідношення лактат/піруват, визначали концентрацію бікарбонатів у плазмі крові, визначали біль за опитувальниками QLQ-C30 та PAN28, вираження больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою Microsoft Excel 2016 та Statistica 13.0.

Результати. Доведено позитивний терапевтичний вплив на динаміку рівня маркерів мЕІ та порушень КОС у хворих на ХП із супутнім ЦД 2, що свідчить про позитивний ефект схеми включення МОІТ у програму комплексного лікування. Виявлено чітку залежність швидкості нормалізації зазначених показників від тривалості курсу МОІТ. У результаті задіяної терапії рівень лактату в плазмі крові зменшився в групі протокольного лікування на 9,52 %, в групі МОІТ 3 (протокольне лікування +курс малооб’ємної інфузійної терапії № 3) – на 19,21 %, і в групі МОІТ 5 – на 33,14 %, співвідношення лактат/піруват нормалізувалося в групах порівняння на 1,63; 15,89 та 21,51 % відповідно. Рівень больових відчуттів у групі протокольного лікування знизився на 13,73 %, в групі МОІТ 3 – на 25,48 %, та в групі МОІТ 5 – на 45,38 %.

Висновки. Виявлено статистично достовірне підвищення об’єктивних маркерів мЕІ (МСМ) у хворих на ХП із супутнім ЦД 2 порівняно з таким при ізольованому ХП (р<0,05). Встановлено сильні кореляційні зв’язки між МСМ та порушенням рН в сторону метаболічного ацидозу, що опосередковано відображаються співвідношенням лактат/піруват та зниженим вмістом бікарбонатів. Встановлено вищий рівень ефективності застосування у комплексній терапії МОІТ-5 порівняно з програмою МОІТ-3. Доведено, що нормалізація зазначених показників прямо корелює з тривалістю курсу МОІТ.