КОМПАРТМЕНТ-СИНДРОМ ЯК ПРЕДИКТОР ТЯЖКОСТІ ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ

Л. Р. Коробко; В. В. Бенедикт; В. О. Ткач

doi:10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11718

Автор(и)

Л. Р. Коробко КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної Ради Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
В. В. Бенедикт Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
В. О. Ткач КП «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної Ради

DOI:

https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.11718

Ключові слова:

гострий панкреатит, інтраабдомінальна гіпертензія, компартмент-синдром

Анотація

Резюме. У ході проведеного дослідження встановлено прямо пропорційну залежність між рівнем внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) і клініко-морфологічною формою та тяжкістю гострого панкреатиту (ГП). А саме: інтраабдомінальну гіпертензію (ІАГ) І–ІІ ступів тяжкості було констатовано у 22,5 % хворих на набряковий інтерстиціальний панкреатит та у 43,5 % на некротичний панкреатит. Компартмент-синдром було діагностовано у 56,5 % пацієнтів із некротичним панкреонекрозом, що супроводжувався ознаками стійкої поліорганної недостатності (ПОН) та гнійними ускладненнями.

Мета дослідження – встановити зв’язок між розвитком абдомінального компартмент-синдрому та тяжкістю перебігу гострого панкреатиту.

Матеріали і методи. Було обстежено 112 пацієнтів із гострим панкреатитом, який встановили на основі клініко-анамнестичних даних, центру лікування гострого деструктивного панкреатиту Рівненської обласної клінічної лікарні. В результаті аналізу клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження було діагностовано 79,5 % хворих на інтерстиціальний набряковий панкреатит (n=89) та 20,5 % (n=23) – некротичний панкреатит. В розрізі визначення ступеня ІАГ непрямим методом, пацієнтів поділили на три групи: першу групу – 61,6 % (n=69) складали обстежувані, внутрішньочеревний тиск в яких був у межах норми (5–7 мм рт. ст). Друга група – 26,8 % (n=30) – пацієнти з ВЧТ 12–20 мм рт. ст. та третя група – 11,6 % (n=13) – з ВЧТ >20 мм рт. ст.

Результати. Етіологічними чинниками були: алкоголь – 54,5 %, аліментарні – 24,1 %, біліарні – 17 % та інші причини – 4,5 %. Частка супутньої патології становила 33,9 % з перевагою артеріальної гіпертензії. Вивчення ВЧТ було проведено в розрізі ступеня тяжкості ГП та клініко-морфологічної форми. Серед усіх обстежуваних 61,6 % хворих переважно з легким перебігом (за винятком (n=4 – середньої тяжкості) набрякового панкреатиту), ВЧТ був у межах норми. І–ІІ ступені ІАГ було визначено у 30 пацієнтів, зокрема 17,8 % – набряковий панкреатит, легкого ступеня тяжкості та 43,5 % – некротичний панкреонекроз, середнього та тяжкого ступенів перебігу захворювання. У міру прогресування тяжкості захворювання, появи стійкої ПОН та гнійних ускладнень (n=23) у 56,5 % було діагностовано виникнення компартмент-синдрому.

Висновки. Між рівнем ВЧТ, клініко-морфологічною формою та тяжкістю захворювання встановлено прямий сильний кореляційний зв’язок (r=0,7853).

Біографія автора

Л. Р. Коробко, КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної Ради Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Ріненський державний базовий медичний коледж -завідувач відділення
ДВНЗ «Тернопільський медичний університет ім. І.Я. Горбачевського,МОЗ України», навчально-науковий інститут післядипломної освіти,кафедра хірургії- асистент кафедри

Посилання

Krivoruchko, IA, Kopchak, VM, Usenko, OYu. [Classification of acute pancreatitis: revision by international consensus in 2012 of the classification adopted in Atlanta]. Klin khir. 2014;(9): 19-24. Ukrainian.

Boyko VV, Ivanova YuV, Mushenko EV. [Diagnosis and surgical treatment of infected pancreatic necrosis]. Zdorov Ukr. 2012;(4): 26-9. Ukrainian.

Beger HG, Matsuno S, Cameron JL.Diseases of the pancreas. Berlin; 2008.

Mentula P, Leppäniemi A. Positional document: timely intervention in severe acute pancreatitis is crucial for survival. World Journal of Emergency Surgery. 2014;9(1): 1-7.

Skouras C, Hayes AJ, Williams L, Garden OJ, Parks RW, Mole DJ. Early organ dysfunction affects long-term survival in acute pancreatitis patients. HPB. 2014;16(9): 789-96.

Cherkun OYu, Sitnik DA, Kalyuzhka AS, Sheiko VD, Cherkun AYu, Sytnik D, Sheiko VD. Organ dysfunction in the dynamics of acute pancreatitis. Klin khirurh. 2018;85(8): 15-7. Ukrainian.

Boone B, Zureikat A, Hughes SJ, Moser AJ, Yadav D, Zeh HJ, Lee KK. Abdominal compartment syndrome is an early, lethal complication of acute pancreatitis. The American Surgeon. 2013;79(6): 601-7.

De Waele JJ, Ejike JC, Leppaniemi A, De Keulenaer BL, De Laet I, Kirkpatrick AW, Malbrain ML. Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in pancreatitis, paediatrics, and trauma. Anaesthesiology Intensive Therapy. 2015;47: 219-27.

Holbraich VA, Zemlyakov DS, Dubrovin IA. History of studying the syndrome of high intra-abdominal pressure and modern approaches to its correction. Such probl nauk i osv. 2015;(3): 1-10. Ukrainian.

Bailey J, Shapiro MJ. Abdominal compartment syndrome. Crit Care. 2000;4(1): 23-9. DOI: 10.1186/cc646. Epub 2000 Jan 24. PMID: 11094493; PMCID: PMC137249.

Kirkpatrick A, Roberts D, De Waele J. Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome – updated consensus definitions and clinical practice guidelines from the WSACS. Intensive Care Medicine. 2013;39: 1190-1206.

Lipinski, Michal Rydzewska, Grazyna. Prognostic evaluation of severity of acute pancreatitis: not as black as it is painted. Journal of Laboratory and Precision Medicine. 2017;2: 73-6. 10.21037/jlpm.2017.08.12.

De Waele JJ, Malbrain ML, Kirkpatrick AW. The abdominal compartment syndrome: evolving concepts and future directions. Critical Care. 2015;19: 211-9.