УРАЖЕННЯ НИРОК У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/ijmmr.2413-6077.2018.2.9870Ключові слова:
ВІЛ-інфекція, хронічна хвороба нирок, тубулоінтерстиційне ураження, гломерулярне ураження нирокАнотація
Вступ. Однією з найважливіших проблем сучасності є епідемія ВІЛ-інфекції. За 30-річну історію цієї хвороби ВІЛ уразив понад 75 мільйонів людей, з них майже 30 мільйонів дорослих і дітей померли. У найближчі десятиліття, як і раніше, вони відіграватимуть істотну роль у світових показниках передчасної смертності.
Мета роботи – встановити клінічні та лабораторні особливості ураження нирок при ВІЛ-інфекції.
Методи. Обстежено 292 хворих на ВІЛ-інфекцією, які перебували на амбулаторному спостереженні в Чернівецькому обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом. На підставі основних маркерів пошкодження нирок (персистентна протеїнурія та швидкість клубочкової фільтрації <60 мл/хв/1,73 м2) у 48 осіб діагностовано хронічну хворобу нирок, яка з великою частотою супроводжувалася порушенням функції цих органів.
Результати Встановили, що у ВІЛ-інфікованих ураження нирок найчастіше характеризується їх тубулоінтерстиційним ураженням. Водночас гломерулярне ураження нирок, що буває значно рідше, супроводжується достовірно вищим рівнем РНК ВІЛ.
Підвищення рівня протеїнурії супроводжувалося достовірно значущим порушенням функції нирок і частішим поєднанням з артеріальною гіпертензією і гематурією за відсутності достовірних відмінностей у частоті опортуністичних захворювань. Встановлено зворотну середньої сили кореляцію між рівнями протеїнурії і швидкістю клубочкової фільтрації – (r=-0,562, р<0,01), а також між рівнями протеїнурії та гемоглобіну (r=-0,596, р<0,01).
Висновки У ВІЛ-інфікованих ураження нирок найчастіше характеризується їх тубулоінтерстиційним ураженням. Водночас гломерулярне ураження нирок, що буває значно рідше, супроводжується достовірно вищим рівнем РНК ВІЛ.
