Умови інфікування, способи видалення кліщів та діагностика хвороби Лайма серед студентів Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського: перехресне дослідження

Анотація

У статті представлено комплексний аналіз результатів епідеміологічного опитування 275 студентів із Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, спрямованого на вивчення частоти нападів іксодових кліщів, умов контакту з ними, рівня обізнаності щодо ризиків передачі трансмісивних захворювань та практики видалення кліщів. Попри те, що більшість опитаних (69,8 %) проживали в міській місцевості, було встановлено високу інтенсивність контактів із кліщами: 54,9 % респондентів повідомили про контакт із цими членистоногими, а 46,6 % – про випадки їх безпосереднього присмоктування. Аналіз місць нападу показав, що пік активності кліщів припадає на лісові біоценози. Водночас 3,6 і 1,8 % респондентів зазнали нападу кліщів у парках і садах відповідно, що вказує на ймовірність контакту з ними у межах населених пунктів. Найбільшу кількість випадків нападу кліщів зафіксовано в Тернопільській області (16,4 % серед усіх опитаних), що, ймовірно, пов’язано з місцем їхнього проживання, тоді як 15,3 % не змогли точно вказати територію, де стався напад кліща. Найвищі показники нападів припали на червень і липень (14,9 та 12,0 % відповідно), тоді як у травні та серпні вони становили 8,7 і 5,1 % відповідно. Більшість опитаних здобувачів виявляли кліщів випадково або під час самоогляду після перебування в зонах підвищеного ризику. Це підкреслює важливість самоогляду, завдяки якому більшість осіб змогли виявити кліщів протягом першої доби після присмоктування. Аналіз дій 128 респондентів, у яких було зафіксовано присмоктування кліща, показав, що лише 28,1 % звернулися за професійною медичною допомогою. В 53,1 % випадків кліщів видаляли сторонні особи без медичної освіти, а у 18,8 % – їх самостійно, що значно підвищувало ризик травмування та інфікування. Хоча лабораторно підтверджений Лайм-бореліоз було задокументовано лише у 4 випадках, наявність патогномонічної мігруючої еритеми у 35,2 % постраждалих на тлі низького рівня діагностичного тестування (лише 21,8 %) свідчить про значну недодіагностику захворювання. Отримані результати підкреслюють нагальну потребу в посиленні санітарно-просвітницької роботи серед молоді, впровадженні ефективних стратегій індивідуальної профілактики та підвищенні рівня обізнаності щодо алгоритмів дій після укусу кліща.